Пасічниця Наталія Потурай із Тернопільщини навчилася самостійно доглядати за бджолами. Разом з чоловіком вони створили пасіку. За словами жінки, заради свого нового захоплення, вона залишила роботу вчительки і присвятила себе бджільництву. Щоб розводити бджіл, подружжя придбало старий будинок із присадибною ділянкою, далеко від міста. Наталія та Ігор придбали спеціальні костюми. “На нашій пасіці живе декілька мільйонів бджілок. Все тому, що в одній сім’ї влітку бджілок може бути до 80-ти тисяч. Це, насправді, дуже багато”, – каже Наталія. Подружжя займається пасікою майже шість років. Починали із кількох вуликів, а зараз їх – 150. “Ми почали займатися цим самі. Через те, що дуже хотіли, щоб садочок, який в нас вже був, давав кращий урожай. Взагалі, заняття пасікою – дуже захопливе. Дозволяє з’єднатися з природою”, – розповідає власниця пасіки. “Уже почав медувати ріпак. Бджоли активно працюють на ріпаку, несуть нектар, у цю пору ми перевіряємо, чи є прихід цього нектару і, заодно, кінець травня й початок червня – це період роїння”, – каже Ігор Потурай. Обов’язки догляду за бджолами чоловік та дружина ділять порівну. Щоб мати змогу оглянути стільники, – обкурюють їх деревним димом. Зараз триває період збору першого у цьому році нектару. Для розведення бджіл, подружжя Потурай обрало карпатську породу. “Бджоли дуже працелюбні, але карпатки – особливо. Вони – великі трудівниці і також вони досить спокійні. Я можу взяти бджілок на руку, вони не агресивні”, – каже Наталія. За словами жінки, окрім меду, зараз триває і збір пилку, який бджоли струшують, залітаючи у вулик. “Пилок ми збираємо за допомогою пилкозбірника. Коли бджоли прилітають – пилок у них на лапках”. Мед Наталія та Ігор щоразу перевіряють за допомогою лабораторного аналізу. Якісний мед може зберігатися до двох років. Подружжя експериментує, зараз намагається створити новий продукт, який інші пасічники уже продають закордоном – мед-крем. “Мед тривалий час перемішується при низьких температурах і під час цього перемішування, кристалики, які природньо є у меді – розтираються і стають дуже-дуже мілкими. І пізніше, можна додавати різні додатки”. Наталія Потурай каже, що поруч із пасікою – поле ріпаку. Ці рослини – медоносні, але хімікати, якими аграрії їх обробляють – шкодять бджолам. Бджола дуже маленька і вона є своєрідним індикатором екології. Бджолі достатньо маленької краплинки отрути і вона одразу гине”. За словами жінки, бджоли працюють чітко і злагоджено. “Вони добре знають, що на такий-то день свого життя вони мають прибирати у вулику. На ще інший день – вони повинні доглядати за своїми молодшими братиками і сестричками. Настає період, коли вони займають варту на льотку і виконують свої наглядацькі функції. І найважливіша подія – це коли вони вилітають на медозбір. Гадаю, що цієї злагоденості людям у бджіл варто повчитися”.

Пасічниця з Тернопільщини навчилася самостійно доглядати за бджолами

Джерело