На Полтавщині створили етносело «Гончарія». Це музей малобудищанського гончарства в Опішнянській громаді. На його подвір’ї облаштували близько пів десятка будівель, у яких відтворюють побут місцевих жителів минулого століття. В одній із хат роботи уже завершили та 19 червня почнуть приймати відвідувачів. Етносело є частиною Національного музею-заповідника гончарства, що в Опішні, розповів його директор Олесь Пошивайло. Разом із колегою Богдан Пошивайло реставрує хлів у селі Малі Будища Опішнянської громади. Раніше у цій споруді тримали птицю, а нині – це частина музею. "Він був покладений зі звичайного . З часом він розвалився через погодні умови. І наразі ми приводимо його до стану, який він був колись. Спочатку була проведена кладка самана, який завалився на цій частині та на тій. А зараз ми його оброблюємо розчином глини. У народі називалося мазанням.", – говорить працівник музею-заповідника гончарства в Опішні Богдан Пошивайло. Територію, де розташована ця та ще з пів десятка споруд, назвали етносело «Гончарія». Створювати його почали два роки тому. В одній із хатин завершили ремонт, а нині доставляють експонати. "Це посуд полив’яний, мальований. Він призначався для приготування, зберігання та подавання на стіл різних страв та напоїв.Також предмети побуту традиційні: прядка, ікони, дерев’яні дивани.", – говорить завідувачка музею малобудищанського гончарства Олена Смілянська. У будівлі – три кімнати. Крім цієї, іще спальня та кухня. "Тут у нас рогачі, кочерги, чаплія. Завжди вони стояли у кутку біля печі вертикально задля зручності користування господині. Рогачами горщик засували у піч, кочергою жар розгрібали, чаплія призначалася, щоб сковорідку зручно було брати.", – сказала завідувачка музею малобудищанського гончарства Олена Смілянська. У приміщенні відтворили побут місцевих жителів першої половини XX століття. Зокрема, у спальні поставили ліжко, яке у ті часи було тільки у заможних родин. "Ліжко, зазвичай, ставили, де є «глуха» стіна. На ліжку раніше спали або літні люди, або жінка, яка народила дитину, або хворі. Інші члени лежали на лежанці, на печі.", – сказала завідувачка музею малобудищанського гончарства Олена Смілянська. У будинку приблизно пів тисячі експонатів.Усі вони – із фондів музею-заповідника гончарства, що в Опішні. "Більшість експонатів стосуються Малих Будищ або експонати, які віднайшли у навколишніх селах, оскільки вони однотипні з тими побутовими речами, які використовували місцеві гончарі та загалом населення Малих Будищ.", – говорить директор музею-заповідника гончарства в Опішні Олесь Пошивайло. Поруч із цим будинком – іще один. Нині його ремонтують. Тут вирівняли та пошпаклювали стіни, забетонували підлогу та зробили опалення. У приміщенні за рік планують відтворити майстерню та житло гончаря кінця XIX – початку XX століття. "Тут ми хотіли виокремити, показати багатство цього краю, цього регіону.Саме тут був гончарський куток. Поряд хати, там проживали гончарі. Але у цій хатині – не було гончаря. Але все ж тут зосереджувався дух і сила гончарства.", – говорить заступниця директора музею-заповідника гончарства в Опішні Тетяна Литвиненко. Етносело «Гончарія» створюють за гроші музею-заповідника гончарства Опішні. Скільки на це витратили – не рахували, каже директор закладу Олесь Пошивайло. "Це не буде завершенням нашого проєкту. Він продовжуватиметься в міру того, як нам вдасться купити ще хати поруч. Бо ми хочемо його розширювати та робити інші садиби місцевих гончарів.", – говорить директор музею-заповідника гончарства в Опішні Олесь Пошивайло. Перших відвідувачів у музеї малобудищанського гончарства прийматимуть із 18 червня.