Чотири історико-культурні об’єкти Хмельницької області потрапили цього року до проєкту "Велика реставрація", каже заступниця начальника управління культури обласного Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Валентина Лукашук. За її словами, це заповідники "Меджибіж" і "Самчики" та дві будівлі історико-архітектурного заповідника "Кам’янець" – Турецькі бастіони та Башта на броді. Суспільне дізнавалося, які ще в Хмельницькій області є пам’ятки, що потребують реставрації, та який шлях до отримання фінансування.

Збризький замок в Чемеровецькій громаді зображений на картині польського художника Наполеона Орди наприкінці 19 століття. Те, що залишилося, нині різниться від зображення. Місцева краєзнавиця Галина Мороз розповідає: замок в Збрижу – єдина пам’ятка охоронного значення в колишньому Чемеровецькому районі. Споруда будувалась у 17 столітті після отримання містечком Збриж Магдебурзького права. Мала служити захистом від нападів татарів.

"У 18 столітті Адам Тарло розбудував цей замок, він був дуже красивим. Сам замок і село входили до Скальського староства", - каже Галина Мороз. Краєзнавиця додає: останнім власником замку, до революції, був Казимир Козицький.

Місцевий житель Збрижу Олексій Умнов каже, що за радянських часів тут була пасіка. Потім, після проголошення Незалежності, замок заріс хащами, всередині приміщення все перекопане, тут таємно працювали чорні археологи, додає чоловік.

Провідний спеціаліст відділу культури Чемеровецької селищної ради Олександр Смоляк говорить про плани забрати історичну пам’ятку в комунальну власність громади: "Спочатку має розпочати роботу інвентаризаційна комісія, визнати його без власника. І наступний крок – подати оголошення в газету терміном на рік. Можливо, з’явиться власник цього замку. Наступний крок: відповідно чинного законодавства взяти на баланс селищної ради". Додає: місцева влада планує розробити туристичний маршрут до Збрижу задля зацікавлення туристів.

Інша картина авторства Наполеона Орди – палац Сангушків в Ізяславі, побудований в середині 18 століття як резиденція після отримання права на володіння землею, розповідає місцевий краєзнавець Віктор Кучерук. Каже, палац будувався протягом 15 років. Після Польського повстання у 1873 році рід Сангушків потрапив в опалу царського уряду за участь у повстанні. Резиденцію продали, і тут розмістили військові частини. За радянських часів тут був склад зброї.

Міський голова Ізяслава Сергій Шлегель розповідає: до цього часу заклад не мав власника. Рішенням міської ради засновано комунальну установу "Палац князів Сангушків" з метою замовлення проведення конкурсу на виготовлення проектно-кошторисної документації на консерваційні та протиаварійні роботи. Сергій Шлегель додає: кошти нададуть субвенцією з депутатського фонду. Наступний крок – подання проєкту на "Велику реставрацію".

Заступниця начальника управління культури облдержадміністрації Валентина Лукашук говорить: громада може отримати у власність історичну пам’ятку двома способами. "Або це передача з державної власності, або визнання об’єкта безхазяйним майном. І тоді, згідно з процедурою, впродовж року за рішенням суду громада може набути права власності", - каже чиновниця. Та додає: право власності дасть змогу розраховувати на обласні або державні кошти, зокрема, з проєкту "Велика реставрація". Та потрібно спочатку зробити концепцію пам’ятки, тобто, як вона буде використовуватися.

Пам’ятку можуть здати в оренду з охоронним договором, каже Валентина Лукашук: "Якщо вона державного значення – в погодженні з міністерством культури, якщо місцевого – з департаментом інформаційної діяльності Хмельницької облдержадміністрації".