На Херсонщині працює експедиція Національного музею Голодомору-геноциду, в рамках якої записують свідчення тих, хто ц 1932-1933 роки пережив Голодомор.

Лідії Литвиненко було 5 років 1932-го, коли в Україні почався Голодомор. Жінка розповідає, що через юний вік не все пам`ятає і тоді не зовсім усвідомлювала, що відбувається навкруги. Згадує – разом із братами збирали на колоски, які залишилися на полі після збирання врожаю. Через нестачу їжі люди тоді намагалися знайти хоч щось їстівне – її брати ставили в степу дерев`яні капкани та ловили ховрахів.

"Приносять додому, починають обробляти. Мама як посмажить м`ясо, воно пахуче було. Я і досі пам`ятаю – гарне м`ясо було. Мабуть, тільки вони і тримали людей. Це я пам`ятаю" - говорить Лідія.

Експедиція Національного музею Голодомору-геноциду збирає свідчення на Херсонщині

Жінка пригадує, що її мама намагалася прогодувати її з братами, приносила додому якусь їжу, звідки брала її не знає. Каже, доводилося їсти і різне листя, траву.

За словами Лідії Литвиненко, люди шукали хоч якусь їжу.

"Вишукували – бабки, лапки казали. Лапки таке білувате листя широке. Оцей стовбур товстенький, його як обчистиш, це ми їли. Бігали на степ і рвали його, бо у нас степ навкруги був. Нам таке, наче їстівне було" - розказує жінка

Її родину не розкуркулювали, але чоловік їй казав, що його родину радянська влада розкуркулювала – у ті часи на селі ліквідовували заможних господарів. Керівник експедиції, заступник завідувача інформаційно-видавничого відділу Національного музею Голодомору-геноциду Михайло Костів говорить, що це 4-та експедиція, яка цього разу проходить на Херсонщині та Миколаївщині.

"Степова територія і люди часто виживали за рахунок от ховрашків, сурогатів. Маємо досить пізні історії, коли свідки розповідають про масову смертність під час Голодомору", - каже Михайло Костів.

Найстарший свідок, якого знайшли в цій експедиції 1925 року народження. Знайти тих, хто добре пам`ятає ті часи, розповідає Михайло Костів, досить складно, тому що свідків Голодомору залишилось одиниці. Ці люди у поважному віці і, по суті, ця експедиція - останній шанс, щоб їх свідчення донести до українців, до всього світу, щоб тема Голодомору не була забута.

Робота експедиції триватиме до кінця жовтня, після чого відео зі спогадами українців поширять на різних майданчиках, сказав Михайло Костів.

Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон

Джерело