Вінницький активіст Юрій Павленко на прізвисько Хорт через суд змусив Державне бюро розслідувань відкрити кримінальне провадження щодо вбивства видатного українського поета, громадського діяча та борця за незалежність України Василя Стуса. Про це активіст написав у Facebook.

«ДБР відкрило кримінальне провадження щодо вбивства Василя Стуса за моєю заявою від 5.08.2021 про умисне вбивство за попередньою змовою групою осіб (співробітників КДБ, адвоката та суду). Прикметно, що довелося відразу звернутися до суду, аби зобов'язати ДБР виконати вимоги ст. 214 КПК, потім вони «виконували» рішення суду ще півтора місяці аж до сьогодні», – зазначив Хорт.

Він нагадав, вирок Стусу було скасовано в 1990 році за протестом прокурора Михайла Потебенька вже після його смерті.

«Звернутися (до суду, – ред.) я вирішив після того, як дізнався, що суддя Петро Фещенко, який виніс останній вирок Стусові поскаржився до Окружного адмінсуду м. Києва на дії Пенсійного фонду з метою підвищення йому пенсії. Суддя вийшов на пенсію в 1996 році і всі ці роки спокійнісінько проживає в Києві, – пояснив свої мотиви активіст.

Павленко додав, що тепер рух справи в значній мірі залежатиме від сина Василя Стуса Дмитра, який може бути визнаний потерпілим у даному кримінальному провадженні і клопотати в порядку ст. 55-56 КПК України про проведення слідчих дій.

«У мене як заявника таких можливостей немає. Пункт «в» статті 93 Кримінального кодексу УРСР 1960 року передбачає за даний злочин довічне ув'язнення, тому питання щодо застосування строків давності при призначенні покарання покладається на суд», – резюмував активіст.

Зазначимо, 4 вересня були роковини смерті Василя Стуса. Він помер 36 років тому у концтаборі, відомому як «Перм-36» у Пермській області теперішньої Росії.

На той момент Василь Стус відбував вже другий термін покарання – 10 років примусових робіт і п'ять років заслання – до якого його засудили у 1980 році. 28 серпня 1985 року Стуса вчергове відправили до карцеру за те, що він, читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари. На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування.

Уночі проти 4 вересня, можливо через переохолодження, поет помер. Згідно з офіційним медичним висновком, причина смерті – зупинка серця.

Особисті речі Стуса родині не повернули, а від друзів-дисидентів інформацію про його смерть приховували до жовтня 1985 року.

Поховали поета на табірному цвинтарі у с. Борисово Чусовського району Пермської області. У листопаді 1989 року, Василя Стуса було перепоховано в Києві на Байковому кладовищі.