Видання "Телеграф" склало рейтинг впливовості українських політиків на життя в країні. У першій десятці майже всі місця зайняли представники влади. При цьому головний опонент "зелених", лідер ОПЗЖ Віктор Медведчук опинився на високому п'ятому місці. По суті, це свідчення того, що Медведчук сьогодні є головною силою, здатною протистояти чинній владі і навколо якої будуть об'єднуватися незадоволені політикою Зеленського.

В якості аргументів такого вибору журналісти наводять наступне. Віктор Медведчук з останніх парламентських виборів зумів повернути собі солідну політичну вагу, ставши лідером найбільшої опозиційної партії ОПЗЖ, що має другу за величиною фракцію в парламенті. І хоч поява в Раді монобільшості "слуг народу" спочатку відвела опозиції, скоріше, роль статиста, зі зростанням внутрішніх протиріч у владі політична вага противників Зеленського зростає.

Незважаючи на кримінальне переслідування і домашній арешт, Медведчук бере активну участь у політичному житті країни, використовуючи публічність для донесення своєї позиції, часто критичної по відношенню до подій в Україні. У Медведчука є особливий козир, якого точно немає більше ні в кого в нашій країні, — підтримка з боку президента Росії Володимира Путіна. У західній пресі неодноразово писали, що Кремль висував Зеленському умову звільнити Медведчука і припинити політичне переслідування. Очевидно, крім власного кума, спертися Путіну в Україні нема на кого, тому підтримка Медведчука з боку президента РФ зростає.

В умовах наближення парламентських і президентських виборів цей бонус сильно підвищить позиції Медведчука і його партії ОПЗЖ, адже в проросійському електоральному полі рівних йому немає, що підкреслює демонстративна підтримка навіть представників ОРДЛО. Застопорився процес звільнення та обміну полонених, постачання і транзит російського газу в Україну, війна на Донбасі — мабуть, далеко не повний перелік питань, де Москва може робити ставку на Медведчука, надаючи йому перевагу перед тими ж Зеленським і Єрмаком.

Більш того, домашній арешт лідера ОПЗЖ залишається у фокусі уваги європейських і американських ЗМІ, а самого політика часто цитують не тільки українські, а й світові агентства. При цьому, навіть будучи позбавленим можливості виступати з трибуни Верховної Ради, нардеп проводить зустрічі з європейськими парламентарями, які потім відкрито говорять про тиск з боку української влади з трибун Європарламенту та інших західних інституцій.
При цьому інші критики Зеленського не можуть похвалитися серйозними успіхами. Рінат Ахметов не політик. Він всього лише намагається захистити свій бізнес і, ймовірно, вже незабаром примириться з Банковою. Петро Порошенко замкнув себе в обмеженому електоральному полі, орієнтуючись на вузький прошарок ура-патріотів і націоналістів, і вже не здатний перемогти Зеленського. Навіть з урахуванням падіння рейтингів нинішнього президента. Віталій Кличко опинився в кінці другого десятка тому, що меру Києва не вистачає харизми і гостроти.

Виходячи з усього вищесказаного, позиції Медведчука в майбутньому будуть рости. І ніякі домашні арешти цьому не зможуть перешкодити. Репресії проти лідера опозиції лише підсилюють цю опозицію.