У селі Жидичин поблизу Луцька родина Перчуків зберігає механізовану ступу, якій понад 40 років. Як розповів Суспільному Володимир Перчук, ступа – сімейна реліквія, яку колись зробив його батько.

Механізм досі працює. Ступу Перчуки запустили напередодні Різдва, щоб приготувати кутю за давнім сімейним рецептом.

Звідки взялася механізована ступа

У 80-х роках минулого століття товкач змайстрував голова сімейства – Петро Перчук. У ступі товкли зерно до різдвяних свят і на продаж. Ця справа, каже Володимир Перчук, була додатковим заробітком для сім’ї.

Сама товче кутю: на Волині родина зберігає механізовану ступу. Як вона працює

Чоловік розповів: коли був підлітком, жили бідно. Перед святами для продажу всією родиною товкли зерно вручну столітнім, ще дідовим, яблуневим товкачем. "Коли нам потрібно було стовкти одну перестину (порцію – ред.), то ми робили це звичайним товкачем. Товкли десь 7-10 хвилин. Коли потрібно багато порцій – це було складно", – пригадує Володимир Перчук.

В сараї ще досі збереглася шафа, де родина рисочками відмічала стовчені відра. Кожне – об'ємом у 10 літрів.

Щоб полегшити життя рідним, батько – Петро Перчук, став майструвати механічну ступу. "Це – своєрідний кухонний комбайн", – каже Володимир. Робота над ступою зайняла у його батька два роки.

Як працює механізм

Товкач, зі слів Володимира Перчука, зроблений із металобрухту і підручних матеріалів: основи від циркулярної пилки, годинникового механізму від пральної машинки, ланцюга від автомобіля.

Механізм запускається від натискання кнопки. Голова родини розповів: ступа розрахована на 3 літри пшениці. Товкти потрібно у декілька підході по 100 ударів товкачем, між тим перемішуючи зерно.

Увесь процес займає до 15 хвилин. Згодом потовчену пшеницю упродовж двох годин сушать та просіюють від лушпиння.

Батьків механізований товкач, каже Володимир Перчук, із 95-го року майже не використовують. Бережуть як сімейну реліквію. Таку традицію приготування куті підтримують діти і онуки.

Термінові новини та щоденні інформаційні підсумки читайте в Telegram та Viber Суспільного Волині.

Джерело