До 30-річчя державної символіки України у Рівному презентували тематичну виставку. Вона діє в обласному краєзнавчому музеї з 21 січня. Банерну виставку "Символ твоєї свободи" Українського інституту національної пам'яті рівненські історики доповнили експонатами з музейної колекції.

Державні символи України затвердила Верховна рада у 1992 році: 15 січня – гімн "Ще не вмерла Україна", 28 січня – синьо-жовтий прапор, а 19 лютого – тризуб як малий герб.

До Дня соборності України в обласному краєзнавчому музеї презентували виставку, присвячену 30-річчю державної символіки. І запросили на її відкриття учасників становлення української незалежності.

Історія Тризуба і не тільки: у музеї Рівного — виставка державної символіки

Експозиція вмістила банери Українського інституту національної пам'яті, розроблені до сторіччя затвердження тризуба гербом УНР у 1918-му. А також тематичні експонати з музейної колекції.

"Це прапори 1989-го року, які були вперше використані "рухівцями" на Рівненщині, це зразки дипломатичних документів Української Народної Республіки, пов'язані саме з нашими земляками. Ощадна книжка тогочасна є, дуже цікава, на якій державний герб розміщено, документи діловодства, які теж мають печатки з Тризубом", – розповів заввідділу історії музею Ігор Марчук.

Увагу відвідувачів привернув банер з проєктом великого державного герба, який розробив ще в 1939 році Микола Битинський.

"Він цікавий, це така художня розробка з певним історичним підґрунтям. Взагалі, питання великого герба цікаве і дискусійне, бо й нині в нашому суспільстві є дві думки. Одні стверджують, що він взагалі не потрібен. Є тризуб, він лаконічний, представницький і якихось додаткових символічних елементів не потребує. З іншого боку, в питанні великого державного герба мають зійтися знання кількох фахівців – геральдистів, істориків, художників, щоб усе було правильно зроблено", – зауважив Ігор Марчук.

Виставка вмістила усю історію українського Тризуба: від зображень на монетах часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого – до сьогоднішніх варіацій. Різні інтерпретації він мав і в художників початку 20 століття – Василя Кричевського, Георгія Нарбута і Ніла Хасевича.

Історію свого знайомства з тризубом на відкритті виставки розповів рівнянин Сергій Кричильський

"Першого тризуба мені намалювала наша сусідка Марія, ми жили на Соборній, а тодішній Лєнінській. Вона була рідною сестрою Михайла Бляхарчука, тоді ми, звісно, не знали про це, відомого випускника української гімназії, члена ОУН 30-х років, а вона сама була пластункою і також ходила в цю гімназію. Вона мені намалювала тризуб, і не побоялася дитині. А потім вже з цього тризуба ми з однокласником у 70-х роках спаяли собі тризуби із дроту від пляшки шампанського", – пригадав Сергій Кричильський.

Він також розповів, як наприкінці 80-х років транспортували із Вільнюса в Рівне "нелегальну" літературу.

"Там друкували "самвидавську" заборонену літературу і штампували якісну національну символіку, частину її ми пізніше в музей здали. Були тоді також випадки, коли ми стояли в центрі Рівного і збирали підписи на дозвіл установчої конференції Народного Руху України, то підходили люди в цивільному і зривали нам значки з лацканів", – зазначив Сергій Кричильський.

Виставку, присвячену 30-річчю затвердження державної символіки, у краєзнавчому музеї експонуватимуть до кінця лютого.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Джерело