Командувач Військово-морським флотом Німеччини, віцеадмірал Кай-Ахім Шенбах зробив низку заяв, у яких висловив сумнів щодо можливості повернення Україні тимчасово окупованого Росією Криму й перспектив членства у НАТО, а також заявив, що президент РФ Путін "заслуговує на повагу".
Віцеадмірал дозволив собі відповідні висловлювання на конференції індійського інституту оборонних досліджень імені Манохара Паррікара.
"Стосовно того, що сталося в Україні — Крим втрачений, і він ніколи не повернеться. Це факт", — сказав Шенбах.
Також він наголосив, що Україна не зможе долучитися до складу НАТО, оскільки частина її окупована російською армією. Віцеадмірал підкреслив, що це суперечить необхідним для вступу критеріям.
Окрім того, Шенбах висловився проти членства Грузії в Альянсі.
"Це не те саме, що з балтійськими державами, тому що вони були суверенними країнами до того, як Росія відступила від них", — сказав глава ВМС.
Водночас він висловився проти надання НАТО Росії право голосу. На думку віцеадмірала, російський президент прагне розколу Євросоюзу та "відновлення поваги". При цьому він зауважив, що Путін "ймовірно, навіть заслуговує" на неї.
"Росія — стара країна, Росія — важлива країна. Нам потрібна Росія. Це — велика країна, але ця країна не є демократією, на наш погляд", — сказав Шенбах.
Оновлено 16:50. Представник Міністерства оборони Німеччини в коментарі Bild заявив, що зміст заяв Шенбаха і добраних ним слів "жодним чином не відповідають офіційній позиції" відомства.
Як відреагувало МЗСУ Міністерстві закордонних справ України заявили, що вважають висловлювання командувача Шенбаха "категорично неприйнятними".
"Кримський півострів може бути втрачений лише в уяві німецького віцеадмірала. Крим неодмінно повернеться завдяки наполегливим зусиллям України та її партнерів, які виявлятимуть рішучість в протидії державі-агресору. У зв’язку з цим потребує роз’яснення з боку німецького уряду, як слова командувача ВМС корелюються з послідовною підтримкою Німеччиною Кримської платформи", — наголосив речник МЗС Олег Ніколенко.
Також у міністерстві зазначили, що були здивовані почути слова віцеадмірала про необхідність відновлення діалогу з Росією на тлі дій російського керівництва.
"Кількість жертв російської агресії вже перевищила 14 тисяч, а понад стотисячна армія Росії вишикувалася вздовж українського державного кордону, на Донбасі продовжують гинути люди від російських куль, а Крим перетворився на гетто прав людини та озброєний до зубів авіаносець, що становить загрозу усьому Чорноморському регіоні", — зауважили в МЗС.
У пресслужбі міністерства нагадали, що на території самої Німеччини російські спецслужби знищують політичних опонентів, проводять дезінформаційні кампанії та намагаються втручатися у внутрішні справи країни.
"Навіть намагання зрозуміти Путіна з боку командувача ВМС Німеччини повинно мати свої моральні, політичні та безпекові межі. У цьому випадку ці межі грубо порушені", — підкреслили у МЗС.
Відтак Міністерство закордонних справ вимагає публічного спростування висловлювань Шенбаха з боку уряду Німеччини, оскільки вони підважують суверенітет та територіальну цілісність України й підривають зусилля із деескалації безпекової ситуації в Європі.
При цьому голова МЗС Дмитро Кулеба також розкритикував позицію Німеччини з низки питань, які стосуються України.
"Нещодавні заяви Німеччини щодо неможливості передачі Україні оборонної зброї, зокрема через надання дозволу на це третім сторонам, безперспективності повернення Криму, вагання щодо відключення РФ від SWIFT — не відповідають рівню наших відносин і поточній безпековій ситуації", — написав він у своєму Twitter.
Міністр наголосив на важливості єдності Заходу щодо Росії.
"Для її досягнення і стримування РФ ми всі разом докладаємо величезних зусиль. Німецькі партнери мають припинити такими словами та діями підривати єдність і заохочувати Владіміра Путіна до нового нападу на Україну", — зазначив Кулеба.
Водночас міністр подякував Німеччині за підтримку, яку вона надала Україні починаючи з 2014 року, а також за дипломатичні зусилля з врегулювання російсько-українського збройного конфлікту.
"Але нинішні заяви Німеччини розчаровують і йдуть врозріз із цією підтримкою і зусиллями", — підсумував він.
Що відомо На початку листопада 2021-го американські ЗМІ повідомили про скупчення російської техніки на кордоні з Україною, однак тоді у Міноборони та РНБО заперечили цю інформацію. 21 листопада голова української розвідки заявив, що Росія сконцентрувала біля кордонів з Україною понад 92 тисячі військовослужбовців і готується до нападу до кінця січня-на початку лютого 2022 року. Росія почала переміщувати війська в Білорусь для спільних військових навчань в цій країні. Навчання мають відбутися 10-20 лютого. Але, як з'ясували журналісти, лише частина військової техніки РФ рухається до заявлених для навчань полігонів — решта зупинилася під Гомелем, у районі за 40 кілометрів від Чернігівської області та за 200 кілометрів до столиці. Від початку листопада 2021 року, коли з'явилася інформацію про можливість повномасштабного нападу Росії на Україну, низка ЗМІ припускали можливість нападу в тому числі з території Білорусі. Наприкінці листопада Лукашенко заявив, що в разі конфлікту Росії та України Білорусь буде на боці Росії. 19 січня президент США Джо Байден заявив, що вторгнення в Україну стане для Росії катастрофою, яка призведе до значних людських та економічних втрат. Водночас Зеленський у відповідь на заяву Байдена про різні варіанти відповіді Заходу в залежності від ступеня агресивності Росії заявив, що не існує "незначних вторгнень" та "незначних втрат". 21 січня Білий дім підтвердив свій намір надати Україні гелікоптери Мі-17 на тлі посилення напруження через російські війська поблизу українського кордону. Вранці 22 січня у міжнародному аеропорту "Бориспіль" приземлилася перша з кількох партій пакету безпекової допомоги Сполучених Штатів Збройним силам України. Читайте такожУ Сенаті США пропонують накласти санкції проти оточення Путіна і без вторгнення РФ в Україну
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
Джерело
