Рада підтримала звернення до ООН, Європарламенту, урядів та парламентів іноземних держав

Увесь цивілізований світ зупиняє агресора, надсилає Україні військову допомогу, а провладна більшість демонструє холодну стриманість. Опозиція закликає додати грошей для армії та підняти зарплати бійцям, але у відповідь лунає – не треба нагнітати. Розвідки США і Великої Британії повідомляють про всі ймовірні сценарії нападу, але голова парламентської фракції "слуг" Давид Арахамія стверджує, що це європейські та американські ЗМІ нагнітають ситуацію, а нам не потрібно панікувати, бо це найбільший подарунок Путіну. Чому турбота про  обороноздатність країни можновладцями тепер розцінюється як панічні настрої? Та що сьогодні вирішували депутати – знає журналістка "5 каналу" Ірина Сисак. 

Вторгнення з Росії: що обговорювали депутати Верxовної Ради та чому

Підготовка до широкомасштабного вторгнення чи інформаційна спецоперація та шантаж? Ситуацію з навалою російських військ біля наших кордонів обговорили у парламенті. Влада просить не сіяти паніку. Опозиція закликає не применшувати загрозу.

Дев'ята та ранку. На закриту зустріч у голови Верховної Ради збираються керівники фракцій та груп. Із доповіддю про безпекову ситуацію до них прийшли головнокомандувач Збройних сил та міністр оборони. Після розмови Олексій Резніков запевняє – російського вторгнення не буде! А кількість ворожих військ не змінилася з минулої весни.

"Підстав вважати, що відбудеться вторгнення через кордони відкриті з боку Російської Федерації станом на сьогоднішній день немає. Ударного угруповання, яке спроможне було б здійснити вторгнення в Україну силове, російські збройні сили не створили", – переконує Олексій Резніков, міністр оборони.

Але війна у розпалі. Інформаційна, переконують у "Слузі народу". Всіх і вся звинувачують у сіянні паніки. Кивають і на іноземну пресу, яка щоразу, мовляв, підкидає дрова у вогонь гібридної війни.

"Така інформаційно-психологічна спецоперація давно не була в Україні, ви знаєте, як нагнітається паніка, як багато людей на це реагують, як цьому умовно в лапках допомагають світові відомі видання", – переконує голова "слуг" Давид Араxамія.

І попри нагнітання світ мобілізується на підтримку України, каже Олексій Резніков. Допомагають хто дипломатією, хто грошима і зброєю. 

"Ми з вами живемо в стані війни восьмий рік. Для них це виявилось новиною, тому, звісно, сьогодні світ живиться цією загрозою. Але ми з вами маємо в цьому позитив, адже ми нарешті на кожному майданчику говоримо про те, що світ давно мав відреагувати",  – переконує Олексій Резніков.

Влада недооцінює загрози, кажуть в опозиції. Попри те, що була постійно, "нині вона виходить за межі стандартної похибки, до якої ми звикли, в рамках тої війни, яку ведемо вже не перший рік", вважає Дмитро Разумков.

Не договорює влада і про потреби армії, наголошують у Європейській солідарності. 

"Твердо переконаний, що сьогодні окремим членам уряду заборонено відверто казати про необхідність потреб. Вони були більш відверті під час зустрічі", – заявив п'ятий президент Петро Порошенко.

Аби краще підготуватися до відсічі ворога – опозиція нині пропонує збільшити бюджет Збройних сил на 50 мільярдів. Їх спрямують на грошове забезпечення військовослужбовців, фінансування тероборони та створення стратегічних резервів.

"Запроваджуємо більше грошове забезпечення наших військовослужбовців. Ми маємо забезпечити розгортання резерву першої черги, це забезпечення паливно-мастильними матеріалами, продовольством, речовим, медичним забезпеченням", – зазначив Петро Порошенко.

Взяти мільярди пропонують із доларових траншів допомоги МВФ та рекордних грошей, виділених на велике будівництво доріг від президента. 

"Ми зараз можемо взяти з будівництва доріг, тому що коли питання стоїть можливої рос агресії, тому що коли питання стоїть між дорогами та нацбезпекою, потрібно вибирати нацбезпеку", – заявив нардеп "Голосу" Роман Костенко.

Але "Слуги" проти. З міністром оборони домовилися потреби на армію ще обговорити.

Вже на пленарному засіданні нардепи взялися за дипломатичні заяви. 282 голоси за – Рада підтримала звернення до ООН, Європарламенту, урядів та парламентів іноземних держав. У ньому наголошує на неприпустимості збройного шантажу України Російською Федерацією. 

"Це має бути серйозним закликом ВР і має бути почутим у світі, тому що дуже важливо про це говорити і формувати позицію", – заявив Руслан Стефанчук, голова парламенту.

"Це звернення в офіційному порядку в рамках міжнародної співпраці заходить в секретаріати відомств і вони в офіційному порядку розглядають, тому це одна із складових політичного тиску, посилення тиску наших міжнародних партнерів", – пояснив нардеп "Голосу" Ярослав Железняк.

Постанову підтримали усі фракції та групи, окрім "Опозиційної платформи". Там укотре заявили про потребу прямих перемов із Росією.

У демократичній опозиції натомість пропонують змінити порядок денний, бо серед кількох десятків питань немає тих, які сприятимуть зміцненню армії чи підготовці до можливої масштабнішої агресії від Федерації.

Також у фракціях меншості наполягають на закритому позачерговому засіданні з питань безпеки. Туди пропонують запросити президента. Підписи за його проведення ще збирають.

Ірина Сисак, Юрій Усік, "5 канал"

Як повідомляв 5.UA, раніше Олексій Резніков заявив, що ситуація на кордоні з Росією не відрізняється від тієї, що склалася навесні 2021 року. 

Нагадаємо, секретар РНБО Данілов заявив, що російських військ на кордоні недостатньо для масштабного наступу.

Як відомо, США готові надати Україні летальну зброю в разі вторгнення російських військ.

Нагадаємо, заступниця держсекретаря Вікторія Нуланд повідомила, що США підготували 18 різних сценаріїв відповіді на повномасштабне вторгнення Росії на територію України.

Кілька днів тому розслідувачі CIT повідомили, що Росія перекидає ешелони з танками, "Градами" та "Ураганами" на захід країни. Імовірно – до кордонів України. Разом із технікою відбувається перекидання особистого складу, утім їхню чисельність дуже складно визначити.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Джерело