10 травня російські військові обстріляли з реактивних систем залпового вогню місто Білопілля. Гатили з території російського села Тьоткіно. З російським селом межує українське – Рижівка. Кордон проходить через українське село.
З центру села Рижівка Сумського району до кордону з Росією кілька сотень метрів. За радянських часів українське село майже злилося з російським Тьоткіно, звідки тепер і стріляють росіяни.
"І вчора стріляли, і вранці, і вночі, о 12-ій годині стріляли. І ось вискочимо, наче з-за гаража стріляють отак з Росії. Стріляють з Тьоткіно. Хоч у нас там знаєте скільки своїх. Але в нас до них вже немає нічого. Зараз з ними не спілкуємося і не хочемо. Хоч там двоюрідні – ми "нацисти". Навіть не дзвонять і не питають: як у вас, що у вас там?", – розповіла Суспільному мешканка Рижівки пані Ольга.
У двоюрідних сестер Ольги та Ніни багато рідних живуть в Росії. До 24 лютого, кажуть жінки, вони нормально з ними спілкувалися телефоном. "Образливо, що ми ніколи такого не думали, що будеш – поруч живеш. Люди хоч у центрі, а як ми поруч біля кордону і оце таке твориться. У нас батьки з Росії. Образливо дуже", – зі сльозами розповідає пані Ніна.
Марія Півоварчук говорить, що під час окупації села росіяни у лютому взяли у полон двох їхніх односельчан. "Росіяни піймали хлопця і 25 років "шиють" йому за тероризм. Хоча, на нашій стороні спіймали ні в чому не повинну людину. Іще одного чоловіка – двоє діток, його теж захопили. Хотіла б спитати: чого вам тут треба? Що ви тут забули? Нічого їм тут робить, це наша земля і ми за неї воюємо. Ми знаємо за що воювати", – говорить жінка.
Читайте також: "Як її не вбило, не знаю" — мешканці селища Вороніж про обстріл літаками РФМарія говорить, що і в неї до війни було багато друзів та рідних в Росії. "Скільки дружили, скільки рідні. Друзі були в мене, ті з Сибіру, ті з Тьоткіно, весь час дружили. На скільки вбили в голову людям, що ми не такі, як вони! Як німці робили з євреями, те саме виходить у нас – те самісіньке, така ненависть", – говорить пані Марія.
По Білопіллю, через Рижівку, 10 травня і стріляли російські військові. Не зважаючи на це місцеві комунальники висаджують квіти, батьки гуляють з малечею.
"В місті вибухи було чутно, а де саме бабахкало – я не знаю. І так буває частенько. Кажуть, що десь околиці міста обстрілювали", – розповідає мешканка Білопілля Наталія.
Інша мешканка Білопілля – Олена говорить, що 10 травня обстріл був особливо сильним. "Разів 5 бахнуло, чула, звісно – на роботі якраз була. "Градами" били. Впало за Шереметовкою і на Прорубі також. В людей вікна повилітали там, за Шереметовкою, МНС працювало".
Міський голова Білопілля Юрій Зарко дістає з машини гостинець від росіян – касетний заряд залпового вогню. "Це касета від "Урагану", від касетних "бомб" каркас. Тих, що заборонені всіма міжнародними інституціями. Це в перший день було – 24 лютого, прилетіло в район села Степанівка Гуринівського старостинського округу. Мабуть, весь залп з "Урагану" був зроблений по населеному пункту. Зараз забрав його для нашого міського музею", – розповідає мер Білопілля.
Про обстріл, що був 10 травня, міський голова говорить: "Ми дуже добре чули багато залпів, я так розумію, мінімум, було 3. Різна кількість була випущена ракет. Напрямок – це десь район за Тьоткіно і потім через 20-30 секунд вже чули вибухи, вже безпосередньо місця, де вони вибухали. Це все територія Білопільської громади. Слава Богу, що серед мирних мешканців жертв немає. Є певні руйнування, але то в штатному порядку ми все ліквідуємо".
В робочому кабінеті Юрія Зарка експонати майбутнього музею російсько-української війни: хвостовик та уламки крилатої ракети, головна частина наведення боєголовки. Уламки меншої ракети – класу повітря-земля, випущеної з російського гелікоптеру по Білопіллю.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
Джерело
