Одному з найстаріших жилих будинків Черкас – 142 роки. Він переніс революції, війни та радянську націоналізацію. У цій садибі жило шість поколінь її родини, розповіла Суспільному його теперішня власниця Лія Бобінська.

Будинок звели 142 роки тому. Тоді, пояснила пані Лія, при будівництві використовували цеглу з клеймом.

"Із таких робили печі. Шамотна – означає пічна цегла. Вона вогнетривка. На кожній формі вибите прізвище, якийсь знак, який означає виробника", – розповіла вона.

Із розповідей рідних, їхня родина стала третіми власниками цього будинку, зазначила жінка. Орієнтовно, з її слів, придбали його у 1935-му.

Її тато, дідусь, бабуся та тітка були цирковими артистами, розповіла Лія Бобінська. Працювали в аматорській цирковій студії "Юність" при цукрово-рафінадному заводі. У будинку жили між гастролями:

"Тут жили прадідусь і прабабуся, і молодші діти, які ще не могли виступати, а тьотя Іра моя – татова сестра – з 5 років гастролювала. У неї трудова книжка з п'яти років. Коли менші підросли, то і мій тато гастролював".

Про того, хто звів споруду, черкащанці відомо небагато:

"Тут жив військовий лікар. Не земський, а військовий генерал. Я думаю, що в нього його ніхто не купував, а під час революції все це націоналізували".

З роками будинок трохи змінився, розповіла пані Лія. Там, де раніше був вугільний підвал, нині – кухня.

"Там була загородка і лежало вугілля. Ним топили увесь будинок. Нагорі є пічка. Зараз вона неробоча, але я пам’ятаю часи, коли нею користувалися", – зазначила жінка.

Змінилася і оглядовість присадибної ділянки. Раніше, пояснила черкащанка, Дніпро був ближче:

"Я пам’ятаю часи, коли виходиш – і Дніпро видно. А зараз будинки стоять".

Про те, що будинок один із найстаріших жилих у місті, здогадувалася, розповіла жінка.

"За моїми даними, він 1880 року. Раніше, поки не було водосховища, то в основному всі найстаріші будівлі знаходилися там, нижче. А тут, нагорі, було декілька заможних будинків", – пояснила вона.

Підтвердила вік будинку і археологиня Тамара Кургіна-Коваленко. Проте, додала вона, є і старіші:

"Він належить до забудови, яка відбувалася на переломі ХІХ-початку ХХ століть, тоді, коли забудовували вулицю Верхня Горова. З приводу того, що там була знайдена цеглина з написом «С.П.» – це означає, що її виготовили на Черкаському цегляному заводі Сидора Миколайовича Погрібного. Так ось, цей завод існував з 1891 року і остання згадка про нього – 1909 рік", – пояснила фахівчиня.

За списками "Всі Черкаси 1911 року" в телефонному довіднику вказано, що це будинок, в якому проживав Д.Р. Мирович, додала вона:

"Ймовірніше за все, це дійсно був лікар. Там навіть є номер телефону. Тобто це були заможні люди".

Будинок розташований на підвищенні. Щосезону земля осідає, тому догляд за ним, зі слів власниці, ускладнюється.

Онуки пані Лії – шосте покоління, яке живе у цьому будинку, але, додала жінка, це тільки початок.

Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України

Читайте також Прихисток для переселенців: на Черкащині хочуть відновити недобуди На Черкащині відновили роботу понад сорок дитсадків Звикають до нового дому: у черкаському зоопарку живуть тварини-"переселенці"

Джерело