У селі поблизу Житомира родина місцевого священника Дмитра у будинку на власному обійсті тимчасово прихистила три сім'ї з Донецької та Харківської областей, які після повномасштабного вторгнення Росії в Україну покинули свої домівки.
За словами господаря оселі, рішення надавати прихисток людям, які приїхали на Житомирщину із зони бойових дій, його родина вирішила у перший день війни.
"Люди, які приїхали зі сходу країни, порядні, добрі, – каже священник Дмитро. – Відгукуються на всі прохання, допомагають по господарству. Ось і зараз триває поточний ремонт: робимо доріжки, зробили дві теплиці. Допомагають, чим можуть".
Родина Атройцевих до початку повномасштабного вторгнення проживала у Лиманському районі на Донеччині.
"До нас в город снаряд потрапив, – розповідає переселенка з Лиманського району Інга Атройцева. – У будинку у вікнах шибки повилітали. Довелося все покинути і негайно поїхати. І ми поїхали. Навіть речі не встигли зібрати".
"Наближалися до селища окупанти, – розповідає Микола Атройцев. – Доводилося вже під російськими обстрілами виїжджати. Залишили вдома домашніх тваринок – котика та песика на прізвисько Черчіль, як англійського прем'єра. Довелося їх залишити на батьків".
Інга Атройцева розповіла, що вибратися із зони бойових дій їм допомогли волонтери. Спочатку приїхали до Рівного, а потім потрапили у дім священника Дмитра поблизу Житомира. За її словами, у будинку для сімей переселенців зі сходу створили всі умови. Люди разом господарюють та готують їжу.
"Нас люди добре зустріли, – каже Інга Атройцева. – Вдячні їм за це. Вдячні за те, що вони виявилися небайдужими, за те, що надають допомогу тим, хто її потребує. Вранці я встаю, їжу готую. У нас сім'я велика – шестеро людей. Треба ж приготувати на всіх. Але нам допомагає дітвора священника. Приходять, запитують, чим допомогти".
Віктор Титаренко у родину священника приїхав із Харкова після того, як у його місті почалися обстріли. Чоловік каже, що нині він проживає в іншому будинку, але щодня приходить на це обійстя.
"Все нам дали, – розповідає Віктор Титаренко. – І їсти, і пити. І одяг нам дали, бо ми тікали в усьому зимовому. Вони нас годували. Що вони їли, те й ми їли. Як одна сім'я ми були".
Помешкання для родин переселенців місцевий священник Дмитро облаштував у приміщенні, яке будували для дитячого літнього табору.
"В минулому році ми провели дві зміни, а в цьому році війна внесла свої корективи. Дітей ми не збираємо, бо це небезпечно. А сім'ї, дорослі – це, мабуть, Господь так управив, щоб це місце не було порожнім", – каже священник Дмитро.
Загалом у будинку священника знайшли притулок восьмеро жителів сходу, які тікали від війни.
Читайте також У Житомирі двічі на тиждень переселенці отримують гуманітарну допомогу від благодійного фонду "Карітас-Житомир". Близько шести сотень переселенців готуються поселити на території Новогуйвинської громади на Житомирщині. У селі Висока Піч на Житомирщині проживає більше півтори сотні переселенців – люди продовжують прибувати. Житомирщина готується прийняти переселенців зі східних регіонів України. У Житомирі та Коростені зводитимуть багатоповерхівки, де зможуть оселитися переселенці.
Читайте головні новини Житомирщини у нашому Telegram, Instagram та Viber
Джерело
