Свастика, літери Z балончиком на стінах та пограбована станція. Те, що залишили після себе росіяни у Чорнобилі. До зони відчуження російські війська зайшли у перший день війни — 24 лютого, а зміну, яка заїхала туди днем раніше, поміняли лише 20 березня. Працівників переправляли на човнах через Дніпро біля кордону з Білоруссю — це був єдиний шлях. Про окупацію, вандалізм та пограбування станції — очима її співробітників.

"Тут українського більш немає нічого, тому ми будемо брати і робити те, що нам хочеться, але через порядність ми будемо вас попереджати про це", — згадує начальник зміни Чорнобильської АЕС Володимир Фальшовник.

Він приїхав на ротацію зміни на ЧАЕС 20 березня. Попередня команда була під окупацією майже місяць. Потрапити туди раніше можливості не було. До 24 лютого працівники їздили на станцію через Білорусь.

"Щодня, коли ми їздили на роботу, двічі перетинали кордон туди і двічі назад. Тобто це залізничний міст через Дніпро. У перші дні його підірвали з метою оборони, потім підірвали автомобільні мости, через які їздив персонал, але цей міст теж через територію Білорусі. Прямого доступу приїхати сюди не було", — розповідає чоловік.

Один з варіантів був провести працівників станції через Київ, але там ішли бої. Дорога лежала просто через лінію фронту.

Чорнобиль: про окупацію, вандалізм та пограбування станції — очима її співробітників "На човнах перепливали через Дніпро. По 8 людей в човен — це було цікаво. Вздовж підірваного мосту під прицілами білорусів і росіян. Ми приїхали сюди після обіду 20 березня. Коли ми розмовляли з ними: “Власне, що ви від нас хочете?” Вони шукають бандерівців, націоналістів та фашистів", — згадує Володимир Фальшовник.

Тим часом на станції зникало обладнання.

"Тут процвітали крадіжки. Склади зламували, грабували. Вони ж переламали нам будівлю АБК-1. До нашого приїзду половина будівлі вже була переламана, двері поламані й розграбовано. Другу половину вони грабували 31 березня, коли відходили. Дограбували, скажімо так. І коли їм говориш, що ви нас "звільняєте" від матеріальних цінностей, замість того, щоб щось відповісти, він (російський офіцер) просто мовчав і ображався, не розумів цього".

З центрального підприємства з поводження з радіоактивними відходами у Чорнобилі повиносили майже все — переважно забирали комп'ютери, монітори, інструменти, матеріали, граблі, вили, лопати, розповідає провідний інженер з підготовки виробництва Олександр Скирта.

Та додає:

"Зі зброєю у них не сильно виходить воювати, проте з агітацією у них все нормально. Вони на вищому рівні це все виробляють, якщо вони всю країну змогли переконати, що у нас тут націоналісти, фашисти, що ми тут дітей їмо. Ну так, я чимала людина, але я ще жодного не куштував і не хочеться. Мені вистачає нормальних продуктів... Історія завжди покаже, що жодна імперія не вижила, і вона завжди руйнується".

Зона відчуження була 37 днів під окупацією, а 2 квітня над ЧАЕС знову замайорів український прапор.

Детальніше у сюжеті:

Читайте також:

"Це не трагедія – це анекдот": як росіяни окопалися в радіоактивному "Рудому лісі" біля Чорнобиля

Джерело