Буде багато букв для тих, хто хоче сам все прочитати, проаналізувати та зробити свої висновки.

Іншим, пропонуємо коротке самері (наша оцінка):

• Ердоган це робить, щоб підтримати свій рейтинг напередодні президентських та парламентських виборів, тим більш раніше йому саме такі операції допомагали досягнути саме таких цілей
• Друге і важливе, саме зараз Ердоган вважає настав зручний момент для вторгнення, бо всі зайняті війною Росії проти України та всім потрібна його увага та участь, а значить він може і далі піднімати ставки, торгуватися й отримувати взамін бажане. Стратегія – чим більше загроз накидаєш на стіл, тим більше отримаєш.
• Перший і головний проти кого будуть такі кроки Ердогана – підтримувані США Сирійські демократичні сили (SDF). Для США вони спосіб протистояння впливу Ісламської держави в регіоні. Саме вони охороняють в’язниці з терористами з цієї організації та спільно з ними США проводять проти терористичних угрупувань операції в Сирії, в тому числі ліквідовують їх лідерів.
• Публічно ніби проти Росії, бо це ж дружній до Кремля режим Асада панує в Сирії та воєнні операції в північній частині країни йому на шкоду. Але, схоже, лише публічно. Бо Росія була б не проти обміняти своє мовчазне схвалення операції Ердогана на якісь інші поступки Туреччини в її бік в інших місцях. Враховуючи мляву реакцію Росії, можливо, домовленості вже сталися, проте їх предмет невідомий.
• Також виграє від цього Ісламська держава, бо всі вимушені будуть на певний час відволікти сили від протистояння їй, що створює для неї своє вікно можливостей, і скористається вона ним традиційно криваво.
• Звичайно, Ердоган пояснює це гуманітарною метою: ніби захопивши ці 30 км. біля північного кордону, він зможе розселити туди сирійських біженців, присутністю яких в Туреччині не задоволено населення, чим користується турецька опозиція. Проте, це більше схоже на маніпуляції, бо попередні операції Ердогана навпаки збільшували кількість біженців. А для розселення після захоплення потрібно відбудувати регіон. Тобто робота для будівельників Ердогана буде на роки, і весь цей час кількість біженців в Туреччині лише збільшується.
• Очевидно, політика Ердогана щодо курдів, проти яких нібито і спрямований цей наступ, має всі ознаки геноциду. Однак вона подобається турецькому народу, який знаходить виправдання такій жорсткості в сторінках далекої історії. Й поки населення рукоплескає, Ердоган буде вбивати, переселяти та асимілювати курдів.
• Чи буде вторгнення? Чи Ердоган таки виторгує собі щось від США? Чи це частина ще більшої гри? Не зрозуміло, але турецька державна пропаганда посилює наративи, що виправдовують вторгнення, а сирійські сили готуються чинити опір.

А тепер детальніше:

1. Воєнна операція Ердогана

Ердоган оголосив, що Туреччина незабаром рухатиметься на півночі Сирії, щоб очистити Таль-Ріфат і Манбідж від курдських «терористів».

«Ми робимо ще один крок у створенні 30-кілометрової зони безпеки вздовж нашого південного кордону. Ми очистимо Таль Ріфаат і Манбідж від терористів», – сказав він на засіданні своєї правлячої партії в парламенті.

Ердоган сказав, що турецькі сили потім «крок за кроком» просуватимуться в інші регіони».

«Ми побачимо, хто підтримує законні операції з безпеки, які проводить Туреччина, а хто намагається протистояти їм».

Це буде четверте військове вторгнення Анкари в регіон за шість років.

Як і раніше, Ердоган намагатиметься вигнати курдські збройні формування SDF, які зараз контролюють ці райони, і замінити їх протурецькими сирійськими повстанськими силами.

Ердоган заявив, що, оскільки США та Росія не виконали своїх зобов’язань щодо створення безпечної зони в прикордонному регіоні, Туреччина готова розпочати операцію для захисту нації та місцевих жителів на півночі Сирії від терористичної загрози YPG/PKK.

2. Про YPG

Анкара була незадоволена присутністю підрозділів Народного захисту (YPG), сирійської філії турецької сепаратистської Робітничої партії Курдистану, вздовж кордону з тих пір, як вони переїхали туди під час війни в Сирії.

Підтримувані США Сирійські демократичні сили (SDF), головною частиною яких є YPG, досі контролюють значні території північно-східної Сирії.

3. Про Таль Ріфаат

Таль Ріфаат є значущим завдяки своєму стратегічному положенню, затисненому між турецькими та сирійськими урядовими силами.

«Таль-Ріфаат містить 60% чистої води в регіоні, і лише це робить його стратегічною метою», – говорить джерело у турецькій армії.

«Повернення місцевих переселенців та управління водними ресурсами є принциповими. Це відродить сільське господарство та стимулюватиме повернення».

4. Яке місце в цьому Росії

Туреччина вирішила оголосити про проведення військової операції на півночі Сирії після того, як Росія вивела значну кількість військ з країни через війну в Україні.

Турецькі військові джерела кажуть, що російські війська, які мали другу за чисельністю присутність у Таль-Ріфааті, зараз значною мірою покинули цей район.

«Росії важко поповнити запаси своїх військ у Таль-Ріфааті, і вона вже залишила деякі зі своїх баз поблизу Алеппо іранцям».

Інші турецькі чиновники повідомили MEE, що Іран буде більше стурбований будь-яким переміщенням Туреччини в Таль-Ріфаат, ніж росіяни, оскільки збройні формування, пов’язані з Корпусом вартових ісламської революції, активно беруть участь у зусиллях сирійського уряду з охорони північного Алеппо.

«Іранці не хочуть, щоб сирійські повстанські сили були поблизу Алеппо», – сказав один із турецьких чиновників.

5. Наступ Туреччини в Іраку

Термін прийняття рішення також був результатом триваючого наступу Анкари на бойовиків Робітничої партії Курдистану (РПК) на півночі Іраку, де вона намагається припинити проникнення РПК, закрити останній сухопутний коридор, що залишився між Туреччиною та Іраком.

«Нещодавня діяльність РПК з перекидання свіжих сил і боєприпасів до Іраку з Сирії викликала відповідь», – повідомило MEE одне з військових джерел. «Ці дві операції мають тривати одночасно»

6. Вікно можливостей чи вікно необхідності для Ердогана

На думку оглядачів, дії Ердогана можуть бути зумовлені не тільки подіями в Сирії, а його власними внутрішніми проблемами та можливостями, які надає нинішній геополітичний клімат.

Усередині країни, після двох десятиліть при владі, популярність Ердогана падає, і він і його партія знаходяться під серйозною загрозою програшу як на президентських, так і на парламентських виборах у 2023 році.

Економіка переживає рекордну інфляцію, а ворожість по відношенню до 3,6 мільйонів сирійських біженців, яких Ердоган вітав особисто, зростає.

Користуючись цим, опозиційні політики обіцяють відправити біженців назад, якщо вони будуть обрані до уряду.

Президент сподівається, що операція проти YPG на півночі Сирії могла б трохи послабити внутрішній тиск.

Операції проти YPG/PKK, як правило, добре сприймаються турецьким населенням, особливо серед націоналістів, прихильність яких Ердоган хоче повернути.

У минулому завойовані частини Сирії також були визначені як можливі «зони безпеки» для репатріації небажаних біженців.

Хоча насправді дуже мало людей було відправлено назад у ці захоплені райони, ця ідея добре сприймається виборцями.

Але за словами Рамі Абдул Рахмана, керівника Сирійської обсерваторії з прав людини, яка відстежує насильство в Сирії, турецька операція може спровокувати нову хвилю переміщень.

За оцінками ООН, лише з міста Афрін під час турецької операції 2018 року було переміщено понад 100 000 людей. Більшість людей пішли на схід до Таль Ріфаат.

Минулого місяця президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що має намір переселити 1 мільйон сирійців у «безпечні зони» біля турецького кордону на півночі Сирії.

Анкара ще не оприлюднила план того, що вона називає «добровільним поверненням» такої великої кількості людей, але турецькі ЗМІ повідомляють, що уряд має намір реалізувати восьмиетапний процес, який включає координацію з організаціями громадянського суспільства, пропонуючи професійні курси та створення комерційних площ.

«Це буде масштабний проект», – сказав Раян Бол, аналітик з Близького Сходу та Північної Африки з мережі RANE, додавши, що «хоча він принесе користь турецьким будівельним компаніям, які є ключовою частиною політичної бази Ердогана,… потрібен час, перш ніж він зможе безпечно розмістити таку кількість біженців».

Аналітики кажуть, що пріоритетом турецького президента є не те, щоб повернути біженців, скільки звільнити від курдів сирійську землю, а також зміцнити внутрішню підтримку свого переобрання.

Анкару вже давно звинувачують у використанні «безпечних зон» для зміни демографії вздовж сирійсько-турецького кордону.

«Ердоган зацікавлений у розбавленні курдського населення на півночі Сирії шляхом поселення некурдських сирійців уздовж південного кордону з Туреччиною», – сказав Foreign Policy експерт з турецької політики та професор Університету морської піхоти Сінан Сідді .

Не менш важливою є мінлива міжнародна ситуація, яка сприяє кроку Ердогана.

Хоча Туреччина є важливим зовнішнім гравцем у конфлікті в Сирії, вона має узгоджувати свої дії як з Росією, так і США, які контролюють повітряний простір.

Попередні турецькі вторгнення та операції проти YPG були можливі лише зі схвалення Москви або Вашингтона.

Проте обидва з різних причин виступали проти подальших атак і, безумовно, не підтримують план Ердогана 2

Джерело