І окрім гостинності європейців, когось здивували, як виявилося, їхні високі ціни, податки та, зокрема помешкання, яке зняти в оренду в Європі не так вже і легко, йдеться в ТСН.

Коли мільйони українців вимушено опинилися за кордоном, у багатьох перша емоція була однакова–безмежна вдячніть.

«Я б мабуть так в своє помешкання чужих людей не змогла прийняти, а тут з задоволенням прийняли і так піклувалися, рідні, мабуть, так не піклуються про своїх. Це таке на все життя в мене враження», - кажуть біженці

Берлін і Будапешт, Париж чи Амстердам – тут українці починають нове життя.

ФРАНЦІЯ

Полтавцю Євгену французька  дається швидше, ніж дорослим. Його мама  Вероніка - медсестра  за освітою, тому  професійно  порівнює медицину в Україні і Франції.

«В Україні звчано краща медицина, як би там не казали, зараз трохи хриплю, трохи проблеми зі здоров’ям,  але коли зіткнулась з медициною - до лікаря неможливо потрапити – черги. Стоматологи, педіатр - це все величезні черги», - каже жінка.  

Натомість її підкорює,  як французи  притримуються правил і не порушують законів.

Мама Марія 3-річної Ольги у французькому Метці, каже, що виховання, у французьких дітей  відрізняється від нашого. «Від народження в певних рамках - вони знають, що можна, що не можна, о 8 годині вони ідуть спати - все. Ми навіть раз гуляли на вулиці і жіночка французька прибігла і скаже вже пора спати. Нам соромно стало», - розповідає жінка.

«Мені подобаються їхні правила!  Вечеряють разом - свої традиції, збираються сім’ями, мені подобається, це те, що не вистачає нам - цієї об’єднаності, сімейності», - додають українці у Франції.

НІДЕРЛАНДИ

Нідерланди - країна човнів, велосипедів і картоплі по двісті гривень кіло. Квіти нідерландці висаджують всюди - і з вулиці будинки часто виглядають красивіше, ніж всередині. Високі паркани тут заборонені, а подвір’я має подобатися сусідам.

Саші - сімнадцять і окрім школи він вже знайшов собі два підробітки - продавцем в магазині і прибиральником в готелі. Поки що його найбільше вразило - це місцева медицина. «Коли я зламав палець, мені сказали, що доктор пішов додому. Ми нічого не можемо зробити - доктор пішов додому. Прикольно, що в тебе зміна і далі все, щоб не трапилося, а ти йдеш додому», - каже юнак.  

Тут це називають баланс між життям і роботою. Саша ж навіть зі зламаним пальцем продовжує їздити велосипедом, бо зручно.

Велосипедами тут їздять не лише наші герої, а власне – всі. Парковка у центрі Амстердаму коштує до 4 сотень гривень за годину.

БЕРЛІН

«Ось немає такого, як у нас - втратив паспорт, зайшов наступного дня, отримав паспорт. «Дії» дуже не вистачає, показує в поїзді, що ти з України, проїзд безкоштовний, що це таке? Цивілізованісті, в цьому плані, тут немає», - кажуть українські біженці.

Німеччина країна-рекордсменка в питаннях бюрократії. Марина Чепурна, що втекла з Ірпеня до німецького Маннгейма, знає це добре. «Кожен божий день отримую якусь пошту, якісь газети. Ось німецька бюрократія», - каже вона.

Жінка жартує, що за два місяці в Німеччині назбирала більше паперів, аніж за 10 років в Україні. І всі їх треба зберігати у папочках.

«Інший друг німецької бюрократії - це термін. Це запис, реєстрація. Нікуди не можна потрапити без цього терміну. Тому я вважаю, що передовий український досвід в сфері надання послуг, оптимізації процесів, надання часу, він би міг заставити очільників багатьох країн нарешті відставити папірці та ручки і взяти в руки телефони», - переконана Марина.  

«Вони дуже правильні, інколи навіть надто правильні, але цей добре, бо є порядок в усьому. Ти ідеш, як всі, чекаєш, як всі, ти не можеш дати хабаря. Може деяких людей це дивує, ну, що ми приїхали, невже не можна домовитися, а не можна, не можна, може, на якомусь рівні можна, але на нормальному – ні», - кажуть українці.

Алла у Берліні вже 12 років. Тут вона здобула нову кваліфікацію, що власне нині у Європі пропонують зробити багатьом українським переселенкам.

«Ранком я ходила на німецький курси, після того я ходила на прибирання. Потім я робила в німецькому салоні за 5 євро на годину, щоб я навчилась німецькою, а коли мені сказали, що будуть платити ще за годину, я подумала так круто. Я ходила 2 рази на тиждень на роботу, 3 рази до школи, 1 раз на безплатну практику, і так тягнула, як могла, ще в мене двоє дітей і чоловік, яким теж потрібна увага», - пригадує Алла.

Навчання на подолога тривало 3,5 роки і коштувало їй 11 тисяч євро. Утім без німецького сертифікату ніяк. Визнання дипломів із України також довгий процес. Чому так – Алла зрозуміла після навчання. «Бачила все, ми вчили серце, печінку, нирки, я ніколи не вчила медицини взагалі, тепер я знаю все, що в нашому організмі твориться. Коли я туди тільки прийшла, я думала, що тут роблю, я все знаю, а коли стикнулася, то дуже багато чого вчити треба було», - каже Алла.  

Тепер у Алли свій салон, високі податки, а ще і впевненість у завтрашньому дні.

Братики Матвій із Тимофієм на галявині в центральному парку Берліна рахують кролів. Вони зі своєю мамою Інною, журналісткою ТСН, приємно вражені чистим повітрям, природою і зеленню великого міста

«Бундестаг там, за 2 кроки Бранденбурзькі ворота. Це звичайний парк і тут кролі!  А у нас у дворі живе лисиця, прибігла, зловила пташку і побігла. На нас не дивиться, а ми на неї дивимося. Тут лисиці бігають, кролі і це вражає», - розповідає Інна.

ПОЛЬЩА

Польща очима українок - багата на парки і сквери. Зі зручним транспортом і хорошими дорогами.

Христина Петришин, з Івано-Франківщини, живе у Польщі 4 роки. «Можна в будь-який куточок Варшави спокійно доїхати і це не проблема», - каже вона.

Марія Дмитрук, мешкає з 2015 року в Польщі, зі Львова. «Ну, і теж, я не очікувала, що Польща буде настільки відрізнятися від України по рівню комфорту. Тут можна бачити, що у всіх містах і маленьких і великих багато зелені, дуже багато робиться, щоб мешканцям було зручно. Зони для відпочинку для людей, посадити більше дерев, кущів і квітів і це теж дуже підкупає і схиляє на свій бік, коли ти починаєш жити в Польщі», - каже вона.

Тут дбайливо ставляться до власної історії і змалечку виховують патріотизм, хоча інколи вдаються до крайньо консервативних кроків, як от заборони абортів.

«Тобто католицизм має великий вплив на політику і це не завжди дуже добре, тому що вона не йде крок в крок за часом, мені здається, що вони трошки відстали від сьогодення, але це також і добре, тому що в них з дитинства виховується великий патріотизм», - каже Яна Симиренко, яка живе у Польщі 9 років.

А що об’єднує великі європейські мегаполіси – це перенаселення і брак доступного орендованого житла. У Берліні квест із пошуку квартири може тривати роками, а Парижі за кілька квадратних метрів захочуть космічні гроші, і навіть у Варшаві знайти оселю стало непросто. Наші жінки вперто долають перепони. Хтось обрав будувати життя в новій країні, хтось чекає повернутися додому. Приймати рішення стало простіше, коли дивитися на Європу зблизька і без рожевих окулярів.

Читайте також:

"Хоч годинники звіряй": окупанти обстрілюють Миколаївщину за графіком, випалюють поля із пшеницею

Окупанти почали випускати людей з Маріуполя на українську територію: у чому підступ

Трьом російським військовим, які катували та знущалися з українців на Чернігівщині, повідомлено про підозру