Про це він розповів у своєму блозі.

Як розповідає історик, після Великої французької революції наприкінці 19 століття суверенітет перейшов від монархів до громадян, до нації. А відтак, констатує він, лідери модерних європейських націй впродовж століть визначали, як мають виглядати їхні кордони. У 1897 році, зазначає експерт, у Російській імперії провели перепис населення і на основі мовного критерію склали етнічні карти, які дозволяють побачити, де проходили кордони між українцями, білорусами і росіянами.

«Насправді в цих картах відзначалося, що українці проживають на велетенських територіях аж на схід від сучасного кордону за Волгу, за Дон до Північного Кавказу», - підкреслює Іван Патриляк.

Саме на основі цього перепису, констатує він, українські інтелектуали кінця 19 і початку 20 століття обґрунтовували претензії майбутньої автономної чи незалежної держави на її кордони. А відтак, додає він, не більшовики конструювали східний кордон України, адже рубежі держави були визначені задовго до цього за критерієм етнічного розселення.

«На що претендували українські політики? Вони претендували на 9 губерній: Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Таврійська, Херсонська. 9 губерній, у яких українське населення було абсолютно переважаючим – від 53,5 до 93%. Тобто, це були території, де не було жодного сумніву, що українці є основним етносом. Щоправда, окрім цих 9 губерній, Центральна Рада зауважувала, що вона має претензії і на сусідні повіти інших губерній, де переважає українське населення», - розповідає Іван Патриляк.

А втім Тимчасовий уряд, зазначає історик, не влаштовували ці претензії, почалися переговори і процес йшов доволі складно. Тим не менш, підкреслює він, подальше рішення Тимчасового уряду доводить, що ніхто не створював Україну, а наявний факт її існування нарешті визнали.

«4 серпня 1917 року Тимчасовий уряд дав інструкції для Генерального секретаріату Центральної ради щодо управління територією України. У цих інструкціях вперше визнається автономний статус України та її уряду», - каже Іван Патриляк.