Мами, дружини й сестри зниклих безвісти та полонених захисників Маріупольського порту з військової частини А0373 та А0937 з’їхалися в Київ з різних областей країни, аби зустрітися з представниками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Кореспондентка Суспільного поспілкувалась із близькими військовополонених. Частина полонених перебуває в Оленівці, про багатьох немає взагалі інформації, кажуть родичі.
Дмитро ПримоленнийДмитро народився у 1990 році. Під час повномасштабного вторгнення російських військ він служив на судні "Донбас" ВМС ЗС України. Востаннє родичі говорили телефоном з Дмитром 12 березня.
"В перший день їх було знято з корабля. Це наскільки мені відомо. І розділи групи по п’ять осіб з корабля та приєднали до Національної гвардії України, морська піхота і "Азов". Не знаю наскільки це точно. Він нам телефонував майже кожного дня, через день хоч на пару секунд сказати: “привіт, я живий. У мене поки що все добре. Як у вас?", — розповіла Марина Гнітко, сестра Дмитра.
Остання розмова Дмитра з його рідними 12 березня тривала 30 секунд.
"Після того зв’язок пропав. 18 березня в Маріуполі був бій, і нам повідомили, що дуже багато вбитих. Саме з корабля "Донбас". І що Дмитро теж в цьому списку. Ми почали дзвонити командиру. На що він відповів: "Мене в Маріуполі немає. Я не знаю де ваш син, чи живий, чи мертвий". Така була відповідь", — поділилася Марина Гнітко.
Згодом сестра Дмитра дізналася з російських телеграм-каналів, що Дмитра 12 квітня взяли в полон.
"Також ми дізналися, що 24 березня Дмитро був поранений. Осколкове поранення обох нижніх кінцівок", — зазначає жінка.
13 квітня родині Дмитра вдалося зв’язатися з його командиром.
"Він теж сказав, що Дмитро в полоні. І далі тиша до 29 червня. 29 червня, коли відбувся обмін, до нас подзвонив один військовий, якого обміняли, який сказав, що він знаходився разом з Дмитром у Луганській області, Суходольській колонії. Я розпитала про загальний стан Дмитра, як їх годували. Їм давали якусь кашу, аби тільки не померли з голоду. Я сподіваюся, що його скоро обміняють. Я б дуже цього хотіла", — каже Марина Гнітко.
Станіслав КравчукСтаніслав народився у 1996 році. Він також служив на судні "Донбас", із 16 березня військовий перебуває в полоні.
"Останній раз спілкувалися в кінці серпня. Він мав змогу передзвонити. Він тоді був в Оленівці. Подзвонив тоді до мене. Зараз його вже там немає", — розповіла Оксана Кравчук, мама Станіслава.
Військовий встиг розповісти, що його краще годують.
"Зі здоров’ям там не все добре, саме собою. Бо поранення, роздроблення стопи ноги. Він лежав спочатку в лікарні. І його в лікарні там і взяли в полон. Він завжди усміхається. Компанійський. Комунікабельний", — розповіла мама Оксана Кравчук.
Олександр БойчукОлександр народився у 1976 році. Він — головний старшина військової частини А0373, дивізіону надводних кораблів. У 2014 році під час анексії Криму Олександр Бойчук був командиром мінного тральника "Генічеськ". Командиру запропонували перейти на бік Росії, але Бойчук відмовився і намагався викрасти військовий корабель. Під час повномасштабного вторгнення 24 лютого знаходився в Маріуполі на пошуково-рятувальному судні "Донбас".
"Героїчно з хлопцями пошуково-рятувального судна "Донбас", малого броньованого артилерійського катера "Лубни" і малого броньованого артилерійського катера "Кременчук" обороняли спочатку кораблі, порт, а потім обороняли місто. Де і попали в оточення. І попали в полон", — каже Оксана Бойчук, дружина Олександра Бойчука.
Востаннє зв’язатися з чоловіком вдалося 19 березня.
"Зв’язок був дуже поганий. Практично не було. Взагалі", — зазначила жінка.
27 вересня Оксана Бойчук дізналася, що чоловік перебуває в полоні.
"Мені сьогодні підтвердили, що Олександр чоловік в полоні в Оленівці. Головне, що живий", — розповідає Оксана Бойчук, дружина Олександра Бойчука.
Данило КорняковДанило Корняков народився у 1992 році. Він теж служив на кораблі "Донбас". Нині чоловік перебуває в полоні в Оленівці.
"Обороняв Маріуполь до останнього. Був на кораблі, як почалася війна. Залишився захищати Маріуполь до останнього, поки його не взяли в полон. Точної інформації про те, коли його взяли в полон я не маю. Але зв’язок з ним пропав 26 березня", — каже Наталія Корнякова, дружина Данила.
29 червня Наталія отримала звістку, що її чоловік перебуває в полоні. Він передавав це через військових, яких звільнили з полону.
"Раз на місяць він передає інформацію. Данило знаходиться в Оленівці. Все добре, живий, здоровий. Єдине, що погано годують. Умови терпимі", — каже Наталія Корнякова.
На Данила вдома чекає п'ятирічна донька. Завжди запитує, де тато, і хоче скоріше побачитися з ним, каже Наталія.
Мами, дружини та сестри військовополонених захисників Маріупольського порту з військової частини А0373 та А0937 після зустрічі з представниками координаційного штабу з питань поводження з військовослужбовцями розповіли, що задоволені результатом зустрічі.
"Моя мета була добитися цієї зустрічі. Щоб нас почули і дізналися про наших хлопців. Ця мета здійснилася. Це на мою думку. Зустріч була дуже конструктивною. На всі запитання, які були задані нами — ми отримали відповіді. Найголовніше, що це відбулося. Нарешті ми зібралися", — розповіла Оксана Бойчук.
Гарантій повернення рідних додому немає, але у штабі дали родичам полонених надію.
"Вони дали нам надію. Вони не обіцяли, що вони будуть вдома. Ви ж розумієте, що це неможливо обіцяти. Але є списки, є люди, які в цих списках. Ми всі надіємося на повернення наших чоловіків, синів, братів", — зазначила вона.
Зрештою близьким українських військовополонених вдалося встановити долю своїх чоловіків, братів та синів.
"Ми отримали підтвердження — хто в полоні, хто безвісти зниклий. Люди на це очікували. В багатьох не було інформації і цієї", — додала Оксана Бойчук.
Що відомо 21 вересня Україна повернула з російського полону захисників Маріуполя, зокрема військових "Азову", повідомили Суспільному у полку. Обмін відбувся у Чернігівській області, повідомляють кореспонденти Суспільного. Водночас частина звільнених військових зараз в Анкарі, Туреччина. Загалом з російського полону звільнили 205 українських військових. Також звільнили 10 іноземців, які воювали на боці ЗСУ, серед яких громадяни США, Британії, Марокко, Швеції, Хорватії — вони повертаються за посередництва Саудівської Аравії. В обмін на 200 українських захисників Україна передала Віктора Медведчука. За словами голова ГУР Міноборони України Кирило Буданов, екснардеп від "ОПЗЖ" Віктор Медведчук був потрібен ФСБ, бо через нього йшло фінансування агентів РФ. До спецоперації, крім України, були долучені Польща, Саудівська Аравія, Туреччина. Читайте такожУкраїна працює над формулою обміну "всіх на всіх" – Подоляк
Енциклопедії в 5 років, історичні книжки, писання віршів і малювання. Про звільнену з полону "Пташку" розповідає мама
У російському полоні залишаються понад дві тисячі українців — Верещук
В полоні перебувають близько 800 азовців, серед яких 40 жінок і є вагітні — патронатна служба "Азову"
Джерело
