Навесні цього року чоловік Анни Крилової Богдан потрапив у полон під час спроби прориву з заводу імені Ілліча на "Азовсталь". Жінка під час кожного обміну полоненими, шукала його прізвище у списках. Таки знайшла, 1 грудня. Які емоції жінка відчула, коли почула чоловіка, та як дізналася про його повернення – вона розповіла Суспільному.

Анна Крилова дізналась про звільнення з полону чоловіка на роботі, 1 грудня. Їй почали писати знайомі, що її Богдан в списках на обмін. Вона не вірила та чекала на дзвінок з координаційного штабу.

"Потім мені подзвонила мама чоловіка зі словами: "Аню, тобі з координаційного штабу не можуть додзвонитися. Номер неіснуючий, Богдана повернули".

Жінка не повірила одразу, каже, що навіть перший раз матюкнулася при своїй свекрусі.

"Як вони не можуть додзвонитися? Я вже 300 гривень поклала на рахунок".

В той момент Ані треба було розділити з кимось свої емоції.

"Я подзвонила сестрі, і в цей момент, коли я їй подзвонила і сказала, що його обміняли, я в цей момент не йшла, а підскочила і в повітря летіла".

Почали надходити повідомлення з привітаннями від побратимів, та жінка ще чекала від координаційного штабу підтвердження.

"Нехай він подзвонить мені, тоді я буду впевнена. Я хочу почути голос його. Я боялася до останньої хвилини, раптом щось не так. Дзвоню в координаційний штаб, а мені кажуть: – "Ми не працюємо вже сьогодні. – Як це не працюєте? Мені потрібно, щоб працювали! Мені треба знати, бо я з розуму зійду".

Через деякий час жінці подзвонив незнайомий номер у Viber.

" – Алло. – Алло. – Аню, це ти? – Так"! Я починаю кричати, а він: – Тихо, тихо. – Я так на тебе чекала".

А в нього ще такий молодий голос став, каже Анна. Він же не курив весь цей час, то й голос помолодів.

Худий та нескорений, так Аня охарактеризувала чоловіка, коли вперше побачила.

"З тим, що я побачила, він – молодець! Нескорений, незламний, і впевнений у собі! Він не розумів до останнього, що його повертають з полону. Перше – це їх переодягнули, нагодували сосисками вперше за вісім місяців і сказали виходити".

Богдан розповів Ані, що їх завантажили в автобус. Він думав, що знову кудись перевозять, адже їх місце перебування вже змінювали декілька разів.

"Він не міг подумати, що везуть додому, поки не побачив кордон і журналістів".

"Ми вже вдома»? – перше питання Богдана в Україні.

Під час спілкування чоловік розповідав Ані, що його врятувало те, що він знав, що сім’я за кордоном, в безпеці. Адже в полоні розповідали, що все погано і України як такої вже немає.

"Він мене не запитував, а подзвонив спочатку до мого тата і запитав: «Чи всі живі вдома? У мене він цього не запитував".

Для Анни Крилової 1 грудня був схожим на день народження.

"Я щаслива. Таке відчуття, що з мене спав цей тяжкий тягар, і я тепер можу повністю дихати і жити. Це найгарніша новина за 2022 рік, а друга – це буде те, що ми перемогли".

Зараз Богдан проходить реабілітацію.

Читайте також

6 місяців пише листи у месенджер і не отримує відповідей: історія Анни Крилової, яка чекає повернення чоловіка з полону

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

Джерело