Десятки сіл на Херсонщині і Миколаївщині, які іще два місяці тому були прифронтовими, а зараз у глибокому тилу, починають оживати. Попри те, що в багатьох населених пунктах не лишилося жодної вцілілої будівлі, люди все ж помалу сюди повертаються, йдеться в ТСН. 

В селище Луч, що на півдорозі з Миколаєва до Херсона, скелети спалених машин, розбиті снарядами будівлі, сотні вирв в асфальті. Лінія фронту тут була - зовсім неподалік. Найвцілілішими в селищі рахують п’ятиповерхівки, в яких лише вибиті вікна й посічені стіни, але таких - всього кілька.

Пані Людмила виїхала з селища на початку війни, а сьогодні приїхала подивитись на свою квартиру, хоча б з вулиці. Зайти всереднину неможливо, бо російська ракета залетіла просто під під’їзд, зруйнувала бетонний навіс і сходи до третього поверху. Та поміж поруйнованого і спаленого живуть люди. 

Із 1000 мешканців лишилось 50: до звільнених прифронтових сіл повертається життя

Загалом майже з тисячі людей, які були тут до війни, зараз в селищі живуть близько 50. Хоча лінія фронту вже й далеко, місцеві досі ночують по підвалах, бо тепліше. Труби від буржуйок сигналізують, де саме облаштували підземні помешкання. “Десять місяців, відколи війна почалася, з первого дня війни. Там немає вікон у нас, води, газу немає”, - розповідають мешканці про свої умови. 

Світло почали давати по годинам, тому телевізор тепер виконує роль не лише тумбочки. Воду теж - вже можна набирати, але тільки в підвалах. Їжу готують на газовому балоні, в квартири забігають лише щоб покупатись. До незручностей вже звикли, кажуть місцеві. Головне, що зараз нічого не гепає на вулиці, як було раніше. 

Повністю цілої будівлі в селищі немає. Знищила  російська артилерія і сільський дитсадочок. “Ми тут наводимо порядки, так навколо будівлі, забили вікна, але нежитлове приміщення і всередині починає штукатурка сипатись”, - каже працівниця закладу. 

 Найгірші руйнування через приліт в стріху, тепер звідти затікає вода і добиває будівлю. Коли після обстрілу зайнялася пожежа, директорка закладу разом з місцевими гасила її власноруч. “Я мрію про те, що тут будуть діти навчатися. Хай буде двадцять діток в одній групі, як воно й було, але все ж таки ми будемо працювати, я дуже на це сподіваюсь”, - каже директорка Тетяна Головачова. 

Та місцеві певні, із цих руїн постане нове, відбудоване, красивіше село і всі повернуться додому.

Читайте також:

У Європі розгорівся скандал через колишній театр російського балету, який видає себе за одеський оперний

Євросоюз покарає Білорусь за підтримку російської агресії проти України: стали відомі подробиці введення санкцій

Коронавірус “Кракен” в Україні: пацієнт із єдиним підтвердженим випадком мав середньо важкий стан

Джерело