Третього лютого світ відзначає день боротьби з ненормативною лексикою. Суспільне поспілкувалося зі стендап-коміком Павлом Євчуком та викладачами-філологами, щоб дізнатися більше про ненормативну лексику на концертах, у словниках та медіапросторі.

Стендап-комік Павло Євчук — один з тих, хто використовує у своїх виступах нецензурну лексику:

"Чому ми матюкаємося зі сцени? Бо ми такі в житті. Зараз правда, щирість на першому місці. Ніхто не грає в ці вилизані картинки, де на сцені в гарних костюмах. Я дуже не поважаю людей, які зі мною не вживають ненормативну лексику, а при комусь вживають — це двояка людина, нещира зі мною, будь такий завжди".

Від початку повномасштабного вторгнення спільнота коміків Рівного організовує благодійні концерти на підтримку ЗСУ. Комік каже, що під час них важко підбирати слова та стримувати емоції.

"Є ще один аргумент. Уявіть наше життя під час війни без слогана "Путін *****, русні *****, Вова **** їх *****. Розумієте, скільки всього дали матюки, Путін ***** — це пісня, яка співається у всьому світі. Уявіть, як мотивувати без цих матюків всіх нас. Та ми на цьому ентузіазмі, на цій щирості мови, які висловлюються в цих словах, тільки й тримаємось", — каже Павло Євчук

Філолог Віталій Максимчук розповідає про походження лайливих слів в українській мові:

"Лексема, яку хлопці використовували на острові Зміїний, має індоєвропейський корінь, що первинно означало "шпичка", "кілочок" і ми маємо зараз спільнокореневе слово "хвоя", яке ми спокійно вживаємо і не вважаємо його нецензурним".

Філолог також пояснює походження ще одного лайливого слова:

"Якщо ми говоримо про слово, наприклад на букву "П", воно також має індоєвропейське походження і корінь в ньому має таке саме походження, як слово "сидіти". Тобто первинно це те, на чому сидять".

Історично українці лаялися прокльонами, каже Віталій Максимчук:

"Українці лаялися дуже красиво — вони завжди бажали комусь чогось. Тобто це було побажання якоїсь хвороби, це були прокльони, які давали змогу наслати якусь біду. Трясця, пропасниця: "а щоб тебе трясця вхопила", чи "щоб тебе качка копнула". Тобто ми завжди казали "А щоб тобі". Навіть фраза, "а щоб тобі добре було", або "а щоб ти здоровий був" — це також елементи української лайки".

Наразі ненормативну лексику вживають на концертах, у книгах, а також у медіапросторі. Роман Шулик моніторить засоби масової інформації. Каже, що в стандартах журналістики не вказано про заборону використовування лайки. Втім, цього не схвалює:

"Це є проблемою через те, що ці люди показують манеру поведінки, яка не повинна повторюватися у людей, для яких вони це демонструють. Мені здається, що війна не повинна бути виправданням всьому. Тобто війна може бути виправданням інколи, в окремих ситуаціях, але в цій ситуації журналісти повинні тримати себе в руках".

Читайте також "Мистецтво Нескорених": на Рівненщині готують виставку картин військових, які проходять реабілітацію Гвардія наступу: на Рівненщині стартував набір добровольців "Молюся за перемогу України": майстриня з Рівненщини вишила ікону, щоб допомогти ЗСУ На Рівненщині збирають на макулатуру російськомовні книжки, щоб допомогти ЗСУ

Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

Джерело