Рік тому, 30 березня 2022 року, росіяни перед відступом обстріляли центр міста з важкої артилерії. Пошкодженими лишилися будівля обласної бібліотеки імені Короленка, фасад Головпоштамту, частина Центрального ринку — згоріла. Під час обстрілу травм зазнав охоронець. Як йому вдалося вижити, та про відновлення після того обстрілу — читайте далі.

Центр Чернігова. 2022 рік

Вдень 29 березня Генштаб повідомив про вивід частини російських підрозділів з Київської та Чернігівської областей. Самі росіяни публічно говорили про "зменшення активності на цих напрямках". Наступної ж ночі — 30 березня, російські війська обстріляли місто з важкої артилерії, а потім — пішли.

""Зменшення активності на Чернігівщині" вони продемонстрували ударами по Ніжину, в тому числі авіаційними, і всю ніч гатили по Чернігову", — так коментував відхід росіян начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус 30 березня 2022 року.

Частина центрального ринку перетворилась на попелище, руйнувань зазнав торговельний центр, що з ним межує.

"Ви мені руку врятуєте?"

Травми отримав тоді охоронець, який слідкував за порядком на ринку. Валерій був на чергуванні. О пів на другу ночі чоловік робив обхід і почув вибухи поряд. Він намагався дістатися укриття, коли уламками йому поранило руку. Напівпритомним Валерія знайшли у бомбосховищі, бійці ТРО, та відвезли до госпіталю.

"Я лікарю кажу: «Ви мені руку врятуєте?» А він так жорстко: «Яка рука? Мені б тобі життя врятувати», — згадує події минулого року охоронець.

За словами Валерія, лікарі давали не більше 10% на те, що рука приживеться. І хоч зараз вона працює погано, але вона є.

"Такого страху не було панічного. Страх з’явився, тільки коли лікарі вирішували: залишити мені руку або ні. От якось без руки ніяк", — розповів чоловік.

Згоріли товари на мільйони

Після деокупації Чернігівщини, на центральному ринку розібрали завали, розчистили згарище. Замість постійних, поставили тимчасові бутики. Власники торговельних точок говорять, що компенсацій не отримали. В декого з них разом із місцем згоріли товари на мільйони.

Іван був власником двох торгових точок на центральному ринку. Обидві згоріли.

Подали заяву, папери подавали. Ніхто нічого не дав. Все згоріло. Ціпки навіть погоріли. Було десь до мільйона гривень товару. Зараз місце купили знову. Одне, потрійне – дали, як компенсацію, там дружина торгує", — розповів чоловік.

Інший власник бутика, Костянтин, каже, що збитки не зміг порахувати, через те, що товар був записаний у документах, які теж згоріли.

Відновили й пошкоджений торговельний центр. Зараз він працює.

Чернігівська обласна бібліотека Короленка

Через обстріли у 2022 році, зазнала руйнувань і Чернігівська обласна бібліотека Короленка. Це історична будівля, їй понад 100 років. На початку XX століття тут розміщувався Дворянський та селянський поземний банк. Російськими снарядами був пошкоджений дах, вибиті 15 вікон, зруйновані дві зали разом із технікою та частиною фондів, що були в загальному доступі.

"На сьогодні вікна встановлені вже в нас, зроблені відкоси, тимчасове укриття даху. Але ж це тільки тимчасове укриття. На жаль, ремонти по кабінетах в нас ще не зроблені. Ми вже знайшли спонсорів, які будуть займатися в нас повною реконструкцією даху. Зараз уже закупляються в матеріали", — розповіла заступниця директора Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Короленка Вікторія Примак.

Прошитий уламками фасад Головпоштамту наразі лишається без відновлення. Директорка чернігівської філії "Укрпошти" Олена Дорошенко у коментарі Суспільному повідомила, що ще до початку повномасштабної війни центральну залу законсервували, та почали використовувати інші виробничі приміщення.

Оскільки нагальної потреби в ремонті наразі немає, підприємство зосередилось на відновленні приміщень, пошкоджених внаслідок війни у громадах Чернігівщини.

Детальніше — у сюжеті:

Читайте також

Син воює, а самотужки відновити не може: на Чернігівщині 70-річний чоловік живе у будинку з пошкодженим дахом

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

Джерело