Плани створення кишенькових армій найманців у Росії вже виношують не лише топові силовики або такі корпорації-гігани, як «Газпром». Схоже, слава «кухара Путіна» Євгена Пригожина як господаря найбільш розкручених «вагнерівців» надихнула багатьох.

Так, за останніми повідомленнями американського Інституту вивчення війни (ISW), свою приватну військову компанію (ПВК) під назвою «Конвой» вже створив навіть дрібний «герой русской вєсни» – кремлівський гауляйтер в окупованому Криму Сергій Аксьонов. До речі, цей один з найвідоміших зрадників України на прізвисько Гоблін використовує для власної ПВК давнього пригожинського кадра – керує «конвоїрами» Костянтин Пікалов, який командував різноманітними операціями «Вагнера» в Африці.  

Як з’ясував «Главком», абсолютна більшість російських ПВК були задіяні у війні з Україною, починаючи з 2014 року. Що відбулося за рік повномасштабного російського вторгнення? Сьогодні окупаційні загони найманців особливо відзначаються виконанням найбруднішої роботи в Україні з найбільшою концентрацією військових злочинів. А буквально завтра вони лиходіятимуть вже в Росії, вмираючи за своїх господарів. 

Занепад Пригожина

Низка останніх провалів Пригожина та його «вагнерівців», включаючи їхню неспроможність захопити один-єдиний Бахмут, а також посилення кадрового голоду й дефіциту боєприпасів цим найманцям боєприпасів змушує власника «Вагнера» згорнути діяльність своєї ПВК в Україні та знову зосередитися на Африці. Звісно, сам «кухар Путіна» це повідомлення Bloomberg заперечує, але тенденція зростання втрат особового складу «вагнерівців», зменшення впливів та стрімке скорочення привілейованих позицій на фронті фіксувалася вже давно, а останнім часом лише посилилися. 

За даними британської розвідки, близько половини ув'язнених (зеки були основним джерелом рекрутингу цієї ПВК), яких «Вагнер» вже направив до України, загинули. Натомість Пригожин втратив доступ до вербування нових найманців в російських в'язницях, а виїзні вербувальні центри «вагнерівців» в спортивних клубах російських міст або у вишах особливого успіху не мали. 

Увяха забив в пригожинську «труну» забив спікер Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий: «У Пригожина є бажання стати значною фігурою, що впливає на прийняття рішень в РФ, але цьому заважає доблесть і майстерність Збройних сил України, які фактично знищили угруповання «Вагнера»… Безславна історія «Вагнера» наближається до кінця». Між іншим, за деякими експертними оцінками, станом на середину березня у «вагнерівських» підрозділах на Донбасі залишилося близько 7 тисяч (це всі разом: і зеки, і примусово мобілізовані, і добровільні найманці – прим. ред.), а було минулої осені десь біля 45 тисяч.

Хто замість «вагнерівців»?

Власне, створення Аксьоновим в окупованому Криму ПВК «Конвой» лише підтверджує той факт, що Пригожин «зливає воду» та передає своїх людей і ресурси іншим. Або «продати», або віддати «в оренду», або організувати «спільний бізнес» – тут можуть бути варіанти. Однак тепер вже вся ця «конвойна» тема перебуває виключно в руках кримського Гобліна, а не «кухара Путіна». Тобто глобальну відповідальність перед Кремлем за розгорнутий в окупованій частині Херсонщини загін найманців-«конвоїрів», створений на базі кримського «БАРСу» (розшифровується як «Боевой армейский резерв страны», в який міноборони РФ проводить мобілізацію – прим. ред.), несе Аксьонов і тільки він. 

А те, що командує цією ПВК старий пригожинський кадр Пікалов, – то вже, так би мовити, технічні деталі. І в реальності свій контракт той же Пікалов та всі його підлеглі підписуватимуть як з «Конвоєм», так і напряму з відомством Сергія Шойгу.

До речі, за схожою схемою існує й інша російська ПВК «Патріот», безпосередньо пов’язана із самим Шойгу. Ця «патріотична» структура є більш закритою організацією, про неї менше інформації, хоча відомо, що вона складається із десятка мініармій, розгорнутих не лише в Україні, а й в Сирії та Африці – Габоні, Лівії, Судані та Центральноафриканській Республіці.

Скрізь ця ПВК Шойгу є прямим конкурентом «Вагнера» і дуже переважає компанію Пригожина своїм рівнем зарплат. Так, за даними Центра протидії дезінформації, якщо «вагнерівцям» платять 150-240 тис. руб. на місяць, то в ПВК «Патріоті» – від 400 тис. до 1 млн. Втім, особливо засвітилися «патріоти» не високими заробітками, а великими втратами – під-час недавньої серії провальних російських наступів на Вугледар Донецької області, який безуспішно тривав кілька місяців. 

Усю минулу зиму окупанти намагалися прорвати українську оборону на вугледарському напрямку за особистим наказом Шойгу, і саме його ПВК «Патріот» ще в лютому мала стати, на думку військового експерта Олександра Коваленка, «зіркою захоплення Вугледару, щоб утерти носа Пригожину і показати Путіну, як можуть воювати міністерські ПВК». 

Але за кілька тижнів перманентних танкових наступів ворог втратив понад 130 танків і БТР, що стало найбільшою танковою поразкою Росії в цій війні. З настанням березня російські генерали не заспокоїлися і вдалися до лобових атак наших вугледарських позицій за допомогою вже піхоти, включно із елітними «патріотами». У результаті все закінчилося для окупантів ще більш катастрофічними втратами особового складу та гострим конфліктом між міністром Шойгу та командувачем Східного військового округу ЗС РФ, генерал-полковником Рустамом Мурадовим. Як результат, Мурадов був звільнений.

З чого все починалось і чим закінчиться

Перша російська ПВК під гучною назвою «Слов’янський корпус» була створена в 2013 році не в Росії, а в Гонконзі. «Слов’ян» активно ангажував в своїх інтересах сирійський диктатор Башар Ассад, зокрема, ці найманці охороняли нафтові родовища в сирійській провінції Дайр-ез-Заур. Утім, історія «Слов’янського корпусу» була недовгою: в кінці 2013-го керівників цієї ПВК арештувала ФСБ за звинуваченням… в найомництві. У жовтні 2014-го Московський міський суд засудив керівників компанії Вадима Гусєва та Євгена Сидорова до трьох років позбавлення волі кожного.

Одним із взводних командирів «Слов'янського корпусу» був колишній офіцер спецназу ГРУ Дмитро Уткін. Вже під час першої фази російсько-української війни у 2014-2015 рр. його позивний «Вагнер» стане взагалі синонімом поняття «російська ПВК». Бо саме Уткін-Вагнер був першим засновником-командиром однойменної структури «вагнерівців», які від самого початку перебували під ковпаком ФСБ, паралельно виконуючи завдання російської військової розвідки ГРУ. Приміром, особливо делікатними були завдання із ліквідації малоконтрольованих «польових командирів ЛНР» Олександра Бєднова, Олексія Мозгового та Павла Дрьомова. За що в грудні 2016-го Уткін-Вагнер був нагороджений Путіним черговим «орденом мужності» на прийомі в Георгіївському залі Кремля на честь «героїв вітчизни».

 

Джерело