Україна та країни Балтії мають стати мотором європейського розвитку, вважають в Таллінні, а Естонія та Україна зараз шукають проєкти, які могли б "захопити" світ — про це, а також про допомогу Естонії Україні, війну, діджиталізацію, кібератаки росіян та Штучний інтелект Суспільному розповів міністр економіки та інформаційних технологій Естонії Тійта Ріїсало.

Ваш візит в Україну розпочався з обстрілу Києва. Через ракетну атаку у День захисту дітей є загиблі, серед них — дитина. Яка ваша реакція на цей обстріл?

Це щось таке, на що складно реагувати. Те, що робить РФ — це злочин проти людяності. Ми побачили сумний контраст — приїхали до Києва зранку і тут чудово: раннє українське літо, Київ дуже красивий. А потім ти чуєш всі ці новини від людей, які нас зустріли на вокзалі. Потім ми направилися до місця вшанування пам’яті у Києві, де підрахована кількість дітей, які загинули від початку війни. Це найсумніше, що я бачив за довгий час.

Естонія залишається лідером серед країн, які допомагають Україні, якщо порівнювати кількість підтримки у співвідношенні з річним ВВП країни. Чому Естонії так важливо допомагати Україні?

Для нас зрозуміло, що це не просто війна Росії проти України, але війна демократичного світу з авторитарним, мілітарним світом. Ми досі пам’ятаємо, що це означало для нашого народу. Звісно, ми хочемо допомогти Україні, але головне — ми боремося за вільний світ і не можемо навіть уявити, що втратимо свободу. Тож, це наш особистий інтерес.

Володимир Зеленський багато разів закликав країни світу долучатися до відбудови України та брати участь у будь-яких проєктах, які їм під силу. В Україну ви прибули, зокрема для того, щоб взяти участь у відкритті одного з об’єктів, які відновили за підтримки Естонії — дитячого садочка у місті Овруч Житомирської області. Чому Естонія обрала саме цей напрямок?

Хотів би поділитися філософією, яку несе Естонія. Ми активно допомагаємо, але якщо дивитися на абсолютні числа, допомога не виглядає такою великою. Естонія — маленька країна, з невеликим ВВП та держбюджетом. Тому ми дивимось на те, де наша допомога може мати вирішальний вплив та бути швидкою. Це є перевагою маленьких країн — механізми прийняття рішень дають змогу робити швидкі рішення. Ми обрали один регіон, на якому концентруємо увагу.

Житомирська область взяла на себе удар на самому початку вторгнення, але зараз там достатньо спокійно, тож ми могли одразу почати відбудову. Нас питали, навіщо це робити, адже дитсадок можуть розбомбити знов. Але такі реалії в Україні. Ми беремо участь і в інших ініціативах з допомоги, в тому числі й допомагаємо війську. Але також вважаємо, що потрібно якнайшвидше починати відбудовувати Україну, щоб дати людям надію. Ми можемо тільки уявити у якому стресі тут впродовж року живуть люди. Це травма для тих, хто залишив ці місця, хто продовжує тут жити, для тих, хто втратив рідних. Такі малі кроки важливі для того, щоб показати, що є надія на майбутнє. Саме тому ми одразу долучились до відбудови.

Чому освіта? Звісно ми не обмежуємо себе лиш сферою освіти, але у рамках нашої філософії це був найправильніший шлях. Треба розуміти, що йдеться не тільки про відбудову — про "бетон та дерево", але й про обмін досвідом з вчителями. Ми маємо наступні проєкти, які обговоримо з президентом України впродовж візиту.

Чи може настати такий момент, коли Естонія скаже "достатньо" та припинить допомагати Україні?

Не думаю, що це можливо. Ми будемо допомагати стільки, скільки це буде потрібно. Не можна ізолюватися від решти світу та не звертати увагу на якусь його частину. Це так не працює. Якщо атакують демократію та право вибору, тиснуть на них, це не стосується лише однієї країни. Це один з кроків війни між добром і злом. Тож ми будемо допомагати так довго, як це буде можливо.

Впевнений, що Україна переможе, що буде частиною ЄС. Якщо подивитися на цей рік, змінилися не тільки відносини між Україною та Естонією, але змінилися відносини й між меншими країнами. Я бачу як країни Балтії, скандинавські країни, Німеччина, Польща та вільна Україна стають у найближчі роки новим мотором європейського розвитку. І це, звісно, входить у наші інтереси.

В Естонії розпочали розробку державного додатка, який бере натхнення в української "Дії". Як йде процес?

Ми постійно дивимося навкруги, щоб знати, що розробляють в інших країнах, щоб переймати досвід та імплементувати це у себе. Все для того, щоб залишатися попереду у цій сфері. Впродовж мого візиту ми обговоримо з вашими посадовцями та представниками компаній, що буде наступним кроком, який ми могли б зробити та "захопити" ним світ. Для нас — діджиталізованих країн, важливо, щоб архітектура, система послуг була однакова, щоб у майбутньому зробити комунікацію найефективнішою. Ми маємо можливість зробити це з Фінляндією, Латвією, Литвою і можливо навіть Німеччиною. Це матиме позитивні наслідки та зробить нас більш ефективними.

Які саме позивні наслідки це дає державі?

В першу чергу, інклюзивність. Можна навести приклад невеликих та віддалених місць. Подібна (цифрова — ред) інфраструктура та послуги дозволяють витрачати менше грошей на державні представництва в цих місцях, водночас виділити зекономлені гроші на їхній розвиток. Це прямий позитивний вплив.

По-друге, суспільства сильні, коли щасливі. Зручні державні послуги є частиною цього. Крім цього існує такий виклик як Штучний інтелект і, вважаю, такі країни як Естонія та Україна найкраще готові до нього. Якщо нам вдасться правильно його імплементувати, це виведе нас на новий рівень державних послуг, зробить їх ще більш ефективними. Наша задача — зробити дані, що ми маємо, якомога більш ефективними. Щоб взагалі не треба було заповнювати якісь бланки. За допомогою Штучного інтелекту та Голосового помічника, вам взагалі не потрібно буде нічого заповнювати. Це до речі розв'язує проблему того, що деякі люди не вміють користуватися комп’ютером.

Частиною війни РФ проти України є постійні кібератаки росіян. Росія також використовує кібератаки, як спосіб ведення гібридної війни з іншими країнами. Чи атакують вони Естонію?

Щодня. На щастя, ми є піонерами в цій сфері й добре підготовлені до цього. Перша публічна кібератака Росії на Естонію була ще у 2007 році. Тоді ми збудували наш захист. Знаю, що відповідні інституції в Україні та Естонії ведуть перемовини, щодо ширшої співпраці. Україна здобула багато уроків за цю війну. Вважаю, що Україна та Естонія у сфері кіберзахисту є наддержавами, тому ми маємо співпрацювати. До того ж ця загроза ніколи не зникне, навіть коли війна закінчиться. Це можливо будуть не росіяни, але ми знаємо тих, хто хоче дестабілізувати вільний світ.