Протести польських перевізників на польсько-українському кордоні тривають вже три тижні. Блокування проїзду українських вантажівок відбувається на чотирьох пунктах пропуску («Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин»), а з 23 листопада поляки почали блокувати ще й пункт «Медиці-Шегині». Загалом у чергах стоять близько 4 тис. фур. Найбільше – на пункті «Дорогуськ – Ягодин», тут – понад 800 вантажівок. До останнього часу протестувальники дозволяли українським перевізникам просуватися у режимі одна автівка на годину. Проте нині погрожують повністю перекрити кордон.

Організаторами протестів є дві місцеві компанії-перевізники, за якими стоїть один із лідерів проросійської і антиукраїнської політичної сили «Конфедерація», що пройшла до польського Сейму за результатами нещодавніх виборів. Протестувальники вимагають, зокрема, щоби для українців повернули дозвільну систему, скасовану Єврокомісією до 30 червня наступного року.

Застряг на кордоні на ділянці «Дорогуськ – Ягодин» і понад два тижні намагається дістатися України й водій Павло Павлов. Для нього Польща – транзитна країна, чоловік возить до України вантажі із скандинавських країн, а також у зворотному напрямку. В інтерв’ю «Главкому» український далекобійник розповів, на які поступки інколи ідуть польські протестувальники, на які хитрощі ідуть українські водії та пояснив, хто може допомогти розблокувати кордон. 

Три тижні на кордоні з Польщею. Інтерв’ю з українським далекобійником

«Нас часто дурять наші ж колеги»

Павле, як довго ви перебуваєте на кордоні і як багато водіїв опинилися у такій ситуації, як ваша?

У черзі стою з 6:00 ранку 10 листопада. Став у чергу за 7 км від міста Хелм. Від цього міста ще 17 км до кордону. Сьогодні я уже біля кордону. Переді мною – машин 15. Скоріше за все, сьогодні перетинатиму кордон.

Вимоги поляків можна звести до шести пунктів:
  • Повернення системи видачі дозволів українським перевізникам;
  • Посилення вимог для в’їзду до Євросоюзу для українських перевізників за правилами ЄКМТ (спеціальний дозвіл, який дозволяє здійснювати перевезення протягом року учасникам системи квот);
  • Окремі черги на українсько-польському кордоні для вантажівок з номерами країн ЄС;
  • Організація руху для порожніх фур через окремі пункти пропуску;
  • Неможливість реєстрації транспортних компаній у Польщі, якщо вони походять з-за меж ЄС;
  • Допуск до української системи «Шлях», у якій міститься особиста інформація про українських перевізників.

Тобто не можна говорити, що кордон геть заблоковано і черга не рухається? Від чого залежить швидкість її просування?

У протестувальників основна вимога – пропускати один автомобіль на годину.

Бувають винятки, яких ми самі добиваємося. Приходимо до пункту перетину, намагаємося з ними домовитися, щоби хоча б три автомобілі на годину пропускали. Тобто ми до них приходимо, нібито домовилися про це, все добре. Черга рушила швидше: три-чотири машини на годину вони починають пропускати. Так триває три-чотири години. Але потім знову переходять на режим одна автівка на годину. Такі от у них маніпуляції з домовленостями.

Три тижні на кордоні з Польщею. Інтерв’ю з українським далекобійником

Якими аргументами вдається переконати пропускати більше автомобілів?

Перш за все, протестувальники дуже хочуть, щоби ми з ними розмовляли польською. Деякі з наших водіїв так і роблять. Але деякі вже настільки радикально налаштовані, що відмовляються. Дехто з адекватних протестувальників погоджуються за годину пропустити один автомобіль з вантажем, що швидко псується і декілька авто з небезпечним вантажем (паливо). А потім кажуть, мовляв, дивитимемося по ситуації. Їхні аргументи кожного разу різні. 

Ви особисто що перевозите?

Вожу до України автомобільні масла, туалетний папір. У зворотному шляху у Європу я віз нещодавно насіння. Безпосередньо до Польщі доставляю вантажі дуже рідко. За рік, може, один раз до Польщі щось привезу. У більшості випадків я їду до Швеції, або через країни Балтії до Фінляндії. Там і забираю вантаж.

Польські протестувальники обіцяли пропускати в Україну, попри блокування, гуманітарні і небезпечні вантажі. Чи завжди пропускають? Наскільки автівки із товарами, що швидко псуються, затримуються на кордоні? Чи є у водіїв план «Б», об’їзд через інші країни?

У наших дійсно є вантажі, що швидко псуються, наприклад свіжа риба з Норвегії. Автомобілі з такою рибою у черзі не стоять, вони їдуть одразу до пункту пропуску і перетинають кордон у порядку живої черги. Так само ніхто не затримує автомобілі з небезпечним вантажем.

Як ви понад два тижні прожили на кордоні? Чи є де сходити в туалет, помитися, поїсти гарячого?

Чим ближче до кордону, тим більше біотуалетів. Але бувають ділянки дороги, де їх немає, і таких дуже багато. Загалом кількість туалетів не відповідає кількості водіїв, які їх потребують. Ті біотуалети, які є, вже переповнені. Я вночі пройшовся 2 км в один і у другий бік від свого авто і жодного туалету не знайшов. Щодо заправок, є одна від Хелма до кордону. Є ще одна заправка від місця, де починається черга і до Хелма.

Три тижні на кордоні з Польщею. Інтерв’ю з українським далекобійником

Прийняти душ і випрати одяг нема де. Воду ми економимо. Щодо харчування, то відчіпляємо транспортні засоби (від причепів з вантажем) і їдемо до найближчих магазинів скуплятися. Ближче до кордону, тобто за п’ять-шість кілометрів до кордону їздять звичайні люди на мінівенах, роздають безплатні обіди. Це польські громадські організації. Зранку і ввечері пожежники і прикордонники роздають каву і чай. Було, приїхала людина україномовна і привезла нам воду безкоштовно. Не знаю, чи представляє ця людина якусь організацію. Це до слова, хто і чим допомагає.

Ще ми виходимо на пішохідні переходи. Для того, аби контролювати автомобілі, що везуть гуманітарну допомогу. Поясню. Автівки з гуманітарною допомогою ми пропускаємо. Але є випадки, коли водії-українці купляють документи, що нібито вони везуть гуманітарку, чіпляють цей «доказ» на лобове скло і проїжджають до пункту перетину кордону без черги. А вже там перед проходженням кордону з лобового скла цей папірчик прибирають. Таким чином нас часто дурять свої ж колеги-водії.

Місцева транспортна служба нам надає перелік автомобілів, які потрібно пропустити. А решту ми дивимося з поліцією. Після перевірки автомобілі з нечесними водіями завертають назад, на кінець черги.

Три тижні на кордоні з Польщею. Інтерв’ю з українським далекобійником

За час протесту померли двоє українців. Зокрема біля пункту пропуску Дорогуськ 11 листопада – 54-річний водій. Чи є можливість отримати медичну допомогу? Куди звертаєтеся?

Я не звертався по допомогу. І не бачив карету швидкої, яка хоча б у районі кордону чергувала би. Як буде потреба, хіба що телефонувати до швидкої можна, гадаю.

Якщо треба ліки, слід повертатися до Хелма. Там на заправці у місті можна і в душ сходити. Також можна заправитися, адже навіть стоячи на місці, ми витрачаємо пальне. Хоч би пів години на день має попрацювати двигун, аби зарядився акумулятор. Також на вулиці уже холодно, потрібно нагріти салон.

А коли ви їхали у рейс, чи передбачали, що так надовго можете затриматися на кордоні? Адже поляки пробували перекривати кордон і минулого року.

Так, я знав, що буде перекриття кордону. Проте розраховував, що у черзі стоятиму максимум шість днів. Були моменти, коли черга узагалі не рухалася цілу добу.

Як поводяться польські поліцейські?

Поляки бувають різні, правоохоронці у тому числі. Хтось з нами нормально спілкується, намагається допомогти, щось роз’яснити. Деякі налаштовані на конфлікт, самі провокують на суперечки. Коли тривалий час не було ніякого руху у черзі, ми зібралися з водіями і пішли у бік кордону, розпитати про причини. На кордоні нас зустріли екіпіровані поліцейські зі щитами, кийками, у шоломах, агресивно налаштовані, ніби ми їх будемо зараз трощити. А ми ж просто ішли поговорити, домовитися.

Три тижні на кордоні з Польщею. Інтерв’ю з українським далекобійником

«Ми

Джерело