Основоположний акт НАТО-Росія вже віджив своє, і може бути повністю скасований незабаром, втім, навіть це не дасть Україні надто багато шансів на швидке членство у НАТО, і цьому є низка перепон. Про це пише Politico.

На зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО минулого тижня союзники надали Україні рекомендації щодо першочергових реформ, які необхідно виконати, перш ніж країна зможе приєднатися до альянсу. Однак незрозуміло, чи буде цього достатньо, щоб переконати мешканців Центральної та Східної Європи – найпалкіших прихильників членства України в НАТО – дійсно дати «зелене світло» Україні.

Союзники в Центральній та Східній Європі все більше вважають свою безпеку пов’язаною з безпекою України, тому це було б непростим дипломатичним рішенням. Однак може бути ще один можливий шлях до цього результату. Його теоретично можна досягти шляхом офіційного дезавуювання (заява про незгоду – «Главком») угоди з Москвою після холодної війни, яка вже практично відмирає.

Членство України у НАТО. Видання Politico розкрило плани союзників Підписаний лідерами НАТО та Кремлем у 1997 році Основоположний акт НАТО-Росія (NRFA) був розроблений для зміцнення довіри через консультації та співпрацю. Хоча це не є юридично обов’язковим договором, ця угода, тим не менш, зобов’язувала НАТО уникати будь-якого додаткового постійного розміщення значних бойових сил у країнах колишнього Варшавського договору. Акт також вимагав від Росії проявляти аналогічну стриманість у розгортанні своїх звичайних сил у Європі, а також утримуватися від «загрози силою або її застосування проти будь-якої іншої держави, її суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності».

Але Москва явно не проявила стриманості у вторгненні в Україну не раз, а двічі за останні дев’ять років. А повномасштабна війна, розпочата нею на початку 2022 року, кардинально змінила середовище безпеки в Європі.

У результаті НАТО заявило, що більше не відчуває себе зв’язаним актом NRFA як у риториці, так і в діях. На пресконференції, що відбулася одразу після початку війни, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг пояснив: цей акт більше не застосовується до альянсу. Тим часом США, які вирішили постійно розмістити війська в Польщі та Німеччині, оголосили: також на постійній основі розмістять приблизно 4000 військовослужбовців у Литві.

Отже, з практичної точки зору союзники, здається, більше не пов’язані угодою, яка, очевидно, застаріла.

Однак, незважаючи на рішучу перевагу членів Центральної та Східної Європи, НАТО ще офіційно не скасувала NRFA. Причини цього складні, але вони включають бажання деяких членів Альянсу – включно з Німеччиною – зберегти моральну позицію, а також деякі мінімальні рамки для можливого повернення до нормальних відносин з Росією.

Як пише видання, окрім офіційного розірвання угоди союзники з Центральної та Східної Європи прагнуть швидко залучити Україну до альянсу, як засіб зміцнення власної безпеки. Але, як пише видання, залучення України до НАТО зараз – поки триває війна – як квиток в один кінець до війни з Росією, що є основною причиною, чому США виступають проти негайного членства.

Тим не менш, наразі навіть щось менше, ніж членство – наприклад, чітко визначений графік – не має сенсу з кількох причин.

По-перше, це б вплинуло б на наративи Москви. І вона б почала називати  свої дії війною між Росією та НАТО. А не тим, чим це є насправді – спробою Кремля підкорити сусідню суверенну націю. Якщо НАТО вступить у війну, це ще більше змусить Росію продовжувати спроби атакувати Київ, і затягувати і без того найкривавіший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни.

Крім того, дискусія про те, чи варто Україні вступати до НАТО, відволікає увагу від того, на чому насправді має зосередитися Захід у Вашингтоні, а саме як збільшити наростити виробництво військової зброї у Європі, щоб задовольнити потреби як України, так і НАТО.

І, нарешті, як вважає Politico, Україні потрібно надати більше переколивих доказів того, що вона політично готова приєднатися до НАТО.

Отже, щоб відкласти питання членства України на період після війни, Вашингтон, Берлін та інші противники негайного запрошення країни, ймовірно, замість цього запропонують офіційно скасувати NRFA. Офіційне розірвання угоди не ризикує не надто розсварити членів альянсу, адже всі погоджуються, що вона вже де-факто недійсна.

Однак якщо це стане офіційним, це значно зміцнить колективну солідарність із союзниками, які є найближчими до Росії та яким найбільше погрожує Росія. І це також може допомогти зняти потенційно дуже гостре питання з порядку денного у Вашинтоні.

До слова, 78% опитаних проголосували б за вступ України до Європейського союзу, 77% – за вступ до НАТО в разі проведення такого референдуму. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг».Проти вступу до ЄС і НАТО виступають тільки 5% респондентів. Зазначається, що в липні членство України в Євросоюзі та Альянсі підтримували більше опитанних – 85% та 83% відповідно. Збільшується частка тих, хто не визначився (3%) або не хотів би голосувати (14%) щодо вступу до ЄС. 

Джерело