Східний регіональний центр Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє на території семи областей, за майже рік роботи провів понад тисячу особистих зустрічей з родинами та надав близько п’яти тисяч консультацій. З Донеччини та Луганщини звертаються частіше переселенці, які живуть на Харківщині. Більшість з них — зі Сватівщини.

Про це Суспільному Донбас розказала головна консультантка Східного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Олена Матвієнко.

За її даними, у 2023 році звільнені 53 українських військових, родини яких звернулись безпосередньо до Східного регіонального центру з різних частин України, серед них — 36 жителі Харківської області.

Куди звертатись, якщо рідні зникли безвісти під час війни чи потрапили у російський полон, які консультації родини можуть отримати у регіональному центрі та навіщо РФ судить українських військових — далі у матеріалі.

Із якими питаннями звертаються рідні зниклих безвісти

Центр приймає звернення від родин незалежно від того, зникла цивільна людина або військовослужбовець.

"Родичі зниклого чи полоненого питають, що робити у таких випадках. До яких державних та міжнародних організацій та інституцій треба звертатись", — розказала головна консультантка Східного регіонального центру Олена Матвієнко.

Також люди питають:

як комунікувати з військкоматами, як комунікувати з поліцією, які державні виплати може отримати родина, як отримати юридичну допомогу родині зниклого безвісти.

"В разі необхідності в центрі надають безоплатні адвокатський супровід, бо ми підписали меморандум з радою адвокатів Харківської області. Все що робить координаційний штаб для родини, це безплатно. Всі організації, які ми рекомендуємо всі з родинами працюють безплатно", — наголосила Олена Матвієнко.

Центр також розповідає, як звернутись до військкомату, щоб отримати сповіщення. Як звернутись до поліції, аби отримати підтвердження щодо внесення справи до ЄРДР, чи встановлення факту злочину щодо українського військового чи цивільного.

"Якщо юрист розуміє, що треба адвокатський супровід, звернення до суду, адвокатські запити, наприклад, у випадку, коли військова частина не відповідає, ми допомагаємо", — каже Олена Матвієнко.

"Ми консультанти, ми не шукаємо українського військового в полоні, тільки консультуємо, що родині треба знайти, та рекомендуємо всі організації та інституції, до яких треба звернутись".

Як підтверджують, що людина у полоні

За словами Олени Матвієнко, комунікації відбуваються через Червоний Хрест. РФ передають офіційний лист з переліком прізвищ, датою народження. Тоді російська сторона відповідає, чи є на їх території людина. Цей офіційний документ з печаткою Червоного Хреста передають до Національного інформаційного бюро, потому повідомляють напряму родинам про підтвердження полону.

"Є випадки, підтвердженні іншими джерелами, наприклад, коли у Telegram-каналах родичі знайшли пости. Ще один варіант: службове розслідування військової частини, під час якого з'ясовано, що військовий в полоні. Тоді сповіщення (повідомлення рідним від військової частини — ред.) буде, що військовий у полоні. Основне — це підтвердження полону Росією, бо тоді вона бере на себе зобов'язання, які повинна виконувати згідно із Женевськими конвенціями про перебування військовополонених", — розказала консультантка Олена Матвієнко.

Реєстр осіб, які знаходиться в полоні

На початку повномасштабного вторгнення в Україні створили реєстр осіб, які перебувають у полоні. В цій базі — всі безвісти зниклі, пояснює представниця центру. Зокрема і ті люди, імена яких РФ не підтвердила через МКЧХ, проте є докази з інших джерел: відео й фото у соцмережах, повідомлення про звинувачення або суди. Це не лише військові, а й цивільні, додала Олена Матвієнко, яких Росія не має права утримувати.

"Вони є заручниками. З цим працює уповноважений Верховної ради України з прав людини. Згідно з конвенцією всі, хто не тримав зброї у руках, не можуть бути військовополоненими. Їх повинні відразу відпустити, а РФ судить їх за воєнні злочини", — уточнює спікерка.

Суди окупантів над військовими або цивільними

Після публікацій окупантів щодо судів над українськими військовими до центру звертаються рідні російських в’язнів.

"Судилища, які нам показують — вершина айсберга, їх значно більше. Ви бачите те, що вони вам показують. Такі судилища, також є фактом підтвердження полону", — уточнила Олена Матвієнко.

"РФ, щоб показати дотримання Женевських Конвенцій, демонструє: російська сторона провела розслідування та визнала полонених винними згідно зі своїми законами. Так вони себе "відбілюють" перед міжнародними організаціями. Показують, що вони просто так не тримають полонених. У випадку такого фактичного підтвердження треба запросити офіційний документ від Росії, який подає Червоний Хрест до РФ, аби підтвердити статус", — каже головна консультантка Східного центру Олена Матвієнко.

За словами консультантки, після цих фейкових судів людину також можуть обміняти. Адже перемовини щодо обмінів ведуться згідно із реєстром Національного інформаційного бюро, до якого українські військові.

Особистий кабінет захисника

Координаційний штаб відкрив платформу "Особистий кабінет Захисника", на якій можна створити особистий кабінет. Для цього потрібен електронний підпис. Допоможе із реєстрацією консультант центру Координаційного штабу.

"Ми рекомендуємо його створити, бо якщо зміниться статус родичу прийде сповіщення. Якщо Координаційний штаб матиме інформацію щодо полоненого, то може додати її", — пояснює консультантка.

Чому публікації у соціальних мережах шкодять полоненим

Олена Матвієнко нагадала, що не потрібно публікувати дані щодо зниклого безвісті у соцмережах: родина може стати жертвою шахраїв, військового це наражає на небезпеку у полоні з боку російських спецслужб.

"Родини зниклих безвісти пишуть номер частини або посаду військового, і це може погіршити умови перебування військового в полоні. Також родичі можуть стати жертвами шахрайства. Крім того, нам розповідали про такі випадки, коли російські військові вираховують, де на якому напрямку перебуває бригада", — розказала Суспільному Олена Матвієнко.

Пільги та соціальні гарантії полоненим та їх родинам

Український військовий який має офіційний статус "зник безвісти" або "військовополонений" вважається за дійсним військовослужбовцем.

"Його ніхто не виключає зі списків частини, йому продовжують нараховувати заробітну плату та бойові. Дружина, неповнолітні діти, батьки мають право на отримання виплат, тобто його зарплати".

За словами спікерки центру, рідним потрібно написати до військової частини заяву, що вони хочуть отримувати виплату. Першою на виплату має право дружина, проте існує механізм відмови та передачі права на виплату рідним іншої лінії. Цивільна дружина, яка виховує неповнолітніх дітей, зауважила Матвієнко, теж може звернутися щодо виплати.

Виплачувати кошти починають після закінчення службового розслідування.

Крім цього, родина полоненого може отримати 100 тисяч гривень на рік. Або отримати цю соцвиплату після обміну може звільнений військовий або цивільний.

Також місцеві громади можуть запровадити власні виплати бійцям, які повернулись з полону.

Психологічна допомога родинам зниклих безвісти та полонених

Центр може надати і психологічну допомогу. За словами консультантки, таких звернень було близько десяти.

"В таких випадках залучають психологів з громадської організації, які нам допомагають. Також залучаємо працівників з Міжнародного Комітету Червоного Хреста, у яких теж є відділ психологічної допомоги. Крім того, проводимо групові зустрічі. Завдання консультанта заспокоїти людину настільки, щоб вона розуміла, що основне це чекати та не втрачати надію", — зауважила вона.

"Кожне питання родини — це вже психологічна підтримка, бо всі родини, які звертаються щодо безвісти зниклих чи військовополоненого, вони вже психологічно пригнічені. Тому завдання консультанта максимально з'ясувати інформацію, яка потрібна для створення справи, щоб потім аналітики могли потім працювати й готувати перемовників до перемовного процесу".

Як звернутись до Східного регіонального центру щодо зниклого безвісти або полоненого

Приймальня Східного регіонального центру:

0 800 300 176 Консультації по телефону – з 10:00 до 16:00 Запис на прийом – з 9:00 до 17:00 Адреса Східного регіонального центру: м. Харків, вул. Космічна, 21

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram

Джерело