Військова на псевдо Стрілка — медикиня бригади Національної гвардії України "Спартан", рятує життя побратимів на Запорізькому напрямку. У двадцять років дівчина долучилася до добровольчого формування солдаткою, а вже за два роки стала санінструкторкою підрозділу.

Історію медикині дізнавалися кореспонденти Суспільного.

Медикинею Стрілка стала не одразу — до Сил оборони України дівчина долучилася на початку повномасштабної війни, тоді вчилася на юридичному факультеті:

"Я тоді коли приєдналася, мені було всього 20 років. І коли всі запитували: “Що це за дитину ти сюди привів? Що це за дитина? Що вона тут робить?”. А коли ця дитина одягає каску, бронік і бере рюкзак на спину, це вже не дитина, а боєць. Медик, боєць, посестра і так далі".

За час служби Стрілка змінила три підрозділи, пройшла Харківський та Бахмутський напрямки:

"В спецпідрозділі “Схід” у Харкові, там були мої перші ротації, там був мій перший медевак, який ми збирали власноруч. Ми супроводжувати також Харківський контрнаступ. Це все продовжувалось десь до осені, доки я не перейшла в інший добровольчий підрозділ “Хартія” і в “Хартії” я вже була.. Там і Харківська область, певні напрямки і Бахмут також пройшла".

Військовослужбовиця Стрілка за два роки пройшла шлях від солдатки до санітарної інструкторки підрозділу. Змінити свою бойову професію їй запропонувала посестра — тоді у підрозділі не вистачало другого медика:

"Це була моя перша посестра, Світлана, яку я досі згадую з великою душевною теплотою. Вона мене багато чому навчила, що я зараз вмію.І завдяки їй я стала медиком, яким я є. Вона дає мені такої мотивації, що незважаючи ні на що треба йти далі. От в мене є рюкзак, в мене є швидка, і я буду тут доки щось не станеться".

Саме завдяки посестрі дівчина й отримала свій псевдо Стрілка:

"У Світлани позивний “Білка”. Всі думають, який же позивний, і тут так “Білка, білка, Білка і Стрілка. О будеш Стрілка”. В мене багато подруг також військовослужбовиць, ну і такі позивні, як Стрілки ще ні разу не бачила. Такий унікальний скажімо позивний".

Зараз медикиня Стрілка — головний медик роти, займається евакуацією поранених побратимів та надає їм першу допомогу:

"Безпосередньо евакуація поранених на швидкій: приносять пораненого, або по рації передають, що є поранений. Виїжджає екіпаж: я, другий медик і водій. Оглядаємо, завантажуємо в швидку, в швидкій вже безпосередньо надається весь обсяг допомоги, який ми встигаємо надати за шлях евакуації і передаємо вже медикам на іншому рівні".

Стрілка розповіла, батьки про вибір доньки дізнались не одразу:

"На здивування, мама сприйняла це спокійно. Вона розуміла, що мене не зупинити, я піду, і що вона там буде мене вмовляти, то нема сенсу. А тато не знав, доки я не мобілізувалася вже в бригаду. Не кожна мама або батько радіють, якщо дитина бере зараз участь у війні. Але в мене немає іншого вибору, тому мушу бути тут. Тут моє місце".

У своєму підрозділі Стрілка — єдина дівчина, тож, як зізналася, іноді їй не вистачає жіночого спілкування:

"Іноді звісно не вистачає, щоб от жінка. Поговорити з нею, щось обговорити своє, якісь душевні переживання. Ті самі: “А, яку фарбу ти використовуєш?”. Я спілкуюсь і з цивільними подругами, і з військовослужбовицями, які в інших підрозділах. І от завдяки ним я отримую таку дозу спілкування за день".

Зараз у дівчини немає медичної освіти, втім, впевнена Стрілка, після завершення війни вона б хотіла пов'язати своє саме з порятунком життів:

"Я навчалась на юридичному факультеті в Ярослава Мудрого, тобто в мене немає медосвіти. Я закінчила буквально того літа, факультет прокуратури, отримала диплом дистанційно. Я розумію, що, якщо обирати між медициною та юридичним правом, то медицина, хоча я і не вчилась, але медицина це моє, мені це подобається. І я думаю, якщо все буде благополучно, після завершення всього цього, я вступлю до медичного університету".

Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber

Джерело